Гдз по украинскому языку 2 класс вашуленко дубовик ответы – Укр. мова 2 клас Вашуленко » Допомога учням

Українська мова 2 клас. М. Є. Вашуленко С. Г. Дубовик. Вправи 151 – 160. Сторінки 55 – 58 . ГДЗ » Допомога учням

Вправа 151.1. Прочитай початок легенди. Спиши його.

Жила на горі Олімп богиня Афіна Паллада, дочка головного бога — Зевса-громовержця. Вона була покровителькою героїв Греції і неперевершеною ткалею. Усіх дівчат вона навча­ла рукоділля, і така майстриня була, що ніхто не наважувався змагатися з нею.

151.2. У другому реченні підкресли слова з м’якими приголо­сними звуками. Поясни способи позначення м’якості приголосних звуків у цих словах.

Вона була покровителькою [п о к р о в и т е л’ к о й у]героїв  [г е р о й і в] Греції [г р е ц’ і й і] і неперевершеною  [н е п е р е в е р ш е н о й у] ткалею [т к а л е й у].

Знак м’якшення не є звуком, він тільки пом’якшує попередній приголосний звук. Буква ю після голосного звуку позначає два звуки: м’який [й] і голосний [у]. Буква ї завжди позначає два звуки: м’який [й] і голосний [і].

Вправа 152.1. Прочитайте діалог в особах.

Хлопчик підняв із землі залізний гак і ки­нув. Дідусь запитав:

— Навіщо ти добро розкидаєш? Онук здивувався:

— А для чого залізяка? Її ж не можна їсти. На це дідусь йому так відповів:

— Залізом хліб добувають (За Львом Толстим).

152.2. Поясніть, як ви розумієте слова дідуся.

152.3. Вимовте приголосні звуки у виділеному слові. Які з них тверді, а які — м’які? Якими буквами позначено м’якість приголосних звуків?

Залізяка (приголосні звуки [з], [л’], [з’], [к]; тверді приголосні [з], [к]; м’які приголосні [л’], [з’]; м’якість приголосних звуків позначено буквами і, я.

Вправа 153.1. Прочитайте загадку (акровірш) і знайдіть сховану в ній відгадку.

Пахнуть свіжістю поля.

Лискотить масна рілля (виоране поле).

Угрузає в землю ніж.

Горне борозну леміш (частина плуга, що підрізує шар землі знизу).

                (Василь Довжик).

Відгадка: плуг.

153.2. Вимовте кінцевий голосний звуку виділених словах.

У словах поля [п о л’ а] , масна [м а с н а]  кінцевий голосний звук [а’].

153.3. Чому звук [а] в словах поля і масна позначений різними буквами — а і я?

В першому слові він пом’якшує приголосний звук [л’].

Вправа 154.1. Допиши прислів’я, знайшовши його продовження в пра­вому стовпчику.

Осінній день                         будеш мати зерна гору.

Посієш вчасно —                  зиму годує.

Посій у пору —                     вродить рясно.

Осінній день зиму годує. Посієш вчасно – вродить рясно. Посій у пору – будеш мати зерна гору.

154.2. Склади звукову модель слова рясно.

Рясно –  букв 5, звуків 5     [р’ а с н о]   [= •’ – | – • ]

Вправа 155.1. Прочитай уривки з віршів і спиши.

1. Бачить хлопчик: садять сад,—

він поміг кінчити ряд.      (Платон Воронько).

2. Батьківщина — це труд і свято,

Батьківщина — це мама й тато.    (Анатолій Костецький).

155.2. Назви слова в рядках, які закінчуються однаково. Які звуки в цих словах однакові?

Сад [с а д], ряд [р’ а д]. Однакові звуки [а], [д].

Свято [с в’ а т о], тато [т а т о].  Однакові звуки [а], [т], [о].             

155.3. Поміркуй, замість якого слова у першому уривку вжито слово він. Поясни, з якою метою.

У першому уривку, щоб уникнути повтору слів, вжито слово він замість слова хлопчик.

§9 Подовжені м’які приголосні звуки.

Вправа 156.1. Прочитайте речення.

1. Була неділя, тихий час дозвілля (Максим Рильський). 2. Широке поле простяглося, зви­сає бронзове колосся (Дмитро Луценко).

156.2. Вимовте вголос виділені слова. У яких словах м’які при­голосні звуки вимовляються подовжено?

Неділя, дозвілля, простяглося, колосся.

Дозвілля, колосся.

156.3. Спишіть парами виділені слова. Зробіть висновок, як по­значається на письмі м’який подовжений звук.

Неділя – дозвілля, простяглося – колосся.

М’який подовжений звук позначається на письмі двома однаковими буквами.

Вправа 157. 1. Прочитай слова. Звуки, позначені двома однаковими буквами, вимовляй подовжено.

Узлісся, бадилля, каміння, заняття, змаган­ня, знаряддя, обличчя, завдання, взуття.

157.2. Спиши слова. Підкресли букви, які позначають м’які по­довжені звуки.

Узлісся, бадилля, каміння, заняття, змаган­ня, знаряддя, обличчя, завдання, взуття.

157.3. Визнач, скільки звуків і скільки букв у слові читання.

Відповідай так: у слові читання букв — 7, а зву­ків — 6. Звуків менше, бо один подовжений м’який [н’:] позначено двома однаковими буквами «ен».

Візьми до уваги! Подовження звука у звуковій моделі позначається двокрапкою: [— • — • =: •] — [ч и т а н’: а]— читання.

Вправа 158.1. Прочитай вірш. Розкажи, як онук ставиться до своєї бабусі. Доведи словами вірша.

Дай, бабусю, поцілую

сивину твого волосся,

теплим диханням зігрію

снігом вибілені коси.         (Анатолій Костецький).

158.2. Назви слова з подовженими м’якими приголосними зву­ками. Склади звукові моделі цих слів (подовження звука у звуковій моделі позначається двокрапкою: ).

Волосся   [в о л о с’: а]   [— • | — •’ |=: •]

Диханням [д и х а н’: а м]   [— •’ | — • | =: • —]

Вправа 159.1. Утвори слова за зразком і запиши парами. Зразок. Уміти — уміння.

Знати – знання, читати – читання, жити – життя, шити – шиття, малювати – малювання.

159.2. Склади і запиши речення з одним із утворених слів.

Знання – це сила. На уроці читання ми читаємо казки. Життя прожити – не поле перейти. Моя сестра ходить на курси крою та шиття. Малювання – мій улюблений шкільний предмет.

Вправа 160.1. Прочитай прислів’я.

1. Дерево сильне корінням, а людина зна­нням. 2. Читання — ось краще навчання. З. Чим повніше джерело знань, тим глибше ріка життя. 4. Маленька праця краща за вели­ке безділля.

160.2. Випиши у стовпчик слова з подовженими приголосними звуками. Поясни їх написання.

Корінням

знанням

читання

навчання

життя

безділля

М’який подовжений звук позначається на письмі двома однаковими буквами.

160.3. Добери до виділених слів слова за зразком (усно): навчання — навчати.

Знання – знати, читання – читати, життя – жити.

8next.com

Українська мова 2 клас. М. Є. Вашуленко С. Г. Дубовик. Вправи 261 –270. Сторінки 100 – 103 . ГДЗ » Допомога учням

Вправа 261.1. Прочитай вірш.

Сипле, сипле, сипле сніг.

Мов метелики сріблисті,

ті сніжинки білі, чисті,

тихо стеляться до ніг.

Сипле, сипле, сипле сніг.   (Марійка Підгірянка).

261.2. Виконай вправу усно за зразком попередньої вправи.

Сипле (що робить?), сипле (що робить?), сипле (що робить?) сніг (що?).

Мов метелики сріблисті,

ті сніжинки (що?) білі, чисті,

тихо стеляться (що роблять?) до ніг.

Сипле (що робить?), сипле (що робить?), сипле (що робить?) сніг.   

Вправа 262.1. Прочитай словосполучення у лівому стовпчику. Добери з правого стовпчика головне слово так, щоб утворилося речення. Запиши.

… оре поле.                               кравець

… навчає дітей.                          лікар

… шиє одяг.                               шофер

… лікує хворих.                           учитель

… водить автомобіль.                  тракторист

Тракторист оре поле. Учитель навчає дітей. Кравець шиє одяг. Лікар лікує хворих. Шофер водить автомобіль.

262.2. Подумай і скажи, чому вчителя так називають.

Учителя так називають тому, що він навчає.

Вправа 263.1. Прочитайте текст.

      Немов зачарований, спить зимовий ліс. Кремезні дуби стоять у рудих шоломах (головний убір, що використовується для захисту голови) — наче витязі у дозорі.

      Сосни ніби збили на бік білі берети. Кута­ються у м’які пухнасті накидки ялини. Іскриться, переливається сніг під променями скупого на тепло сонця.

263.2. Знайдіть в тексті рядки, якими можна описати красу зи­мового лісу. Доберіть до тексту заголовок.

                             Зимовий ліс.

      Немов зачарований, спить зимовий ліс. Кремезні дуби стоять у рудих шоломах — наче витязі у дозорі.

      Сосни ніби збили на бік білі берети. Кута­ються у м’які пухнасті накидки ялини. Іскриться, переливається сніг під променями скупого на тепло сонця.

263.3. Спишіть другий абзац. Підкресліть головні слова у виді­леному реченні.

      Сосни ніби збили на бік білі берети. Кута­ються (що роблять?) у м’які пухнасті накидки ялини (що?). Іскриться, переливається сніг під променями скупого на тепло сонця.

Вправа 264. 1. Прочитай. Поміркуй, що спільного у цих двох уривках із віршів.

1. Виглянув місяць із сивих туманів. Вечір в кожусі бреде по снігу (Расул Гамзатов). 2. Сяють зорі ввечері, сад під снігом спить (Марія Пригара).

У цих двох уривках із віршів розповідається про зимовий вечір.

264.2. Спиши. Підкресли в реченнях головні слова. Постав до них різні питання.

Зорі (що роблять?) сяють. Сяють (що?) зорі.

Виглянув місяць із сивих туманів. Вечір в кожусі бреде по снігу. Сяють зорі ввечері, сад під снігом спить.

Місяць (що робить?) спить. Спить (що?) місяць.

Вечір (що робить?) бреде. Бреде (що?) вечір.

Зорі (що роблять?) сяють. Сяють (що?) зорі.

Сад (що робить?) спить. Спить (що?) сад.

Вправа 265.1. Прочитай і спиши, вставляючи з довідки пропущені слова. Слова для довідки: художник, мороз, шибка.

Подивись у вікно. Уся… розмальована білими візерунками. Це … так її прикрасив. Ніби май­стерний … намалював чудові картини природи.

Подивись у вікно. Уся шибка розмальована білими візерунками. Це мороз так її прикрасив. Ніби май­стерний художник намалював чудові картини природи.

265.2. Підкресли головні слова в останньому реченні.

Ніби май­стерний художник (хто?) намалював (що зробив?) чудові картини природи.

§23 Зв’язок слів у реченні.

Вправа 266.1. Прочитайте і спишіть речення.

Мідні морози скували землю.

266.2. Підкресліть головні слова в реченні.

Мідні морози (що?) скували (що зробили?) землю.

266.3. Запишіть парами слова, зв’язані між собою. Встановити зв’язок між словами вам допоможуть питання, що в дужках.

Морози (що зробили?) скували; скували (щ о?) землю; морози (я к і?) мідні.

Вправа 267. 1. Навчися ставити питання від слова до слова. У кожному рядку знайди «зайве» слово. Поясни свій вибір.

Відчинити (щ о?) вікно, двері, кватирку.

Поставити (щ о?) тарілку, чашку, серветку.

Насипати (ч о г о?) борщу, чаю, каші.

Зайве слово двері, бо їх відчиняють.

Зайве слово серветку, бо її стелять.

Зайве слово чаю, бо його наливають.

267.2. Склади і запиши спонукальне речення зі словосполучен­ням відчинити двері.

Відчини, будь ласка, двері у коридорі.

Вправа 268.1. Прочитай і спиши вірш. Подумай, що в ньому наплутано.

Три ведмеді вухаті

пішли сіно копати,

і картоплю косити,

і вирубувать жито,

поливати будинки й

будувати ялинки.        (Наділ Кір’ян).

Три ведмеді вухаті

пішли сіно косити,

і картоплю копати,

і поливати жито,

будувати будинки й

вирубувать ялинки.       

268.2. До слів косити, копати, будувати добери з вірша слова, які зв’язувалися б із ними за змістом.

Косити (що?) сіно. Копати (що?) картоплю.

Вправа 269.1. Прочитай і спиши, позначаючи початок і кінець кожного речення.

Діти пішли до лісу вони зупинилися біля ви­сокої сосни на сосні сиділа білка вона швидко заховалася за стовбур.

Діти пішли до лісу. Вони зупинилися біля ви­сокої сосни. На сосні сиділа білка. Вона швидко заховалася за стовбур.

269.2. Про кого говориться в другому і четвертому реченнях? Підкресли в цих реченнях головні слова.

У першому реченні говориться про дітей, у четвертому – про білку.

Діти (хто?) пішли (що зробили?) до лісу. Вона (хто?) швидко заховалася (що зробила?) за стовбур.

269.3. Усно встанови зв’язок між словами у третьому реченні. Зразок. Діти (що зробили?) пішли; піш­ли (к у д и? ) до лісу.

Білка (що робила?) сиділа. Сиділа (хто?) білка. Сиділа (де?) на сосні.

Вправа 270.1. Прочитайте слова. Подумайте, скільки речень можна з них скласти.

У, кружляють, дивовижні, небі, сніжинки, на, крихітні, падають, землю, зірочки.

270.2. Складіть і запишіть речення. Для цього спочатку визна­чте головні слова. Потім зв’яжіть їх з іншими словами.

У небі кружляють дивовижні сніжинки. Дивовижні сніжинки падають на землю. У небі кружляють крихітні зірочки. Крихітні зірочки падають на землю.

8next.com

Українська мова 2 клас. М. Є. Вашуленко С. Г. Дубовик. Вправи 291 –300. Сторінки 112 – 115 . ГДЗ » Допомога учням

Вправа 291.1. Запиши назви одного і багатьох предметів за зразком. Усно став питання до слів. Зразок. Школяр — школярі.

Календар – календарі, учитель – учителі, портфель – портфелі, диктант – диктанти, зошит – зошити.

(Що?) Календар, портфель, диктант, зошит.

(Хто?) Учитель.

291.2. Усно склади речення з цими словами.

На стіні висів великий календар. У мене є новий портфель. Вчора учні писали диктант на уроці. Мама купила Софійці зошити у клітинку.

Вправа 292.1. Прочитайте.

Найкращі співаки у нас: у гаю — соловей, у полі — жайворонок, у лісі — дрізд. Вище від усіх літає орел. Швидше за всіх — стриж.

292.2. Випишіть у стовпчик назви птахів.

Соловей

жайворонок

дрізд

орел

стриж

292.3. Змініть слова так, щоб видно було, що птахів багато.

Солов’ї, жайворонки, дрозди, орли, стрижі.

292.4. Знайдіть у тексті вправи слова, які не можна поділити для переносу.

Нас, гаю, дрізд, від, усіх, орел, стриж.

Вправа 293.1. Поміркуйте і замість крапок впишіть назви чисел 1,2,3, щоб утворилися слова.

Г..а, пі..л, с..бок.

293.2. Прочитайте утворені слова, поставте до них питання.

(Що?) Година, підвал, стрибок.

293.3. Поцікавтеся, як це завдання виконали учні інших груп.

Вправа 294.1. Прочитай, що продавалося на ярмарку.

Відра, вікна, і колеса,

і миски, і скрині,

і корови, і овечки,

кавуни і дині.

Намистечко і сережки,

і мальовані ложки,

черевики і чоботи,

і ґудзики, і цвяшки.    (Леонід Глібов).

294.2. Виділені слова зміни так, щоб кожне з них означало один предмет. Запиши.

Відро, вікно, колесо, миска, скриня, корова, овечка, кавун, диня, намистина, сережка, ложка, черевик, чобіт, ґудзик, цвяшок.

294.3. Полічи, скільки назв предметів ужито у вірші. Кількість запиши словом.

Пиши: шістнадцять. Вимовляй: [шʾіснац’ц’ат’]

Вправа 295.1. Прочитай і запиши відповіді на запитання Хто ти?

Для мами і тата — донька, син.                  В автобусі — пасажир.

Для дідуся і бабусі — внучка, внук.            У бібліотеці — читач.

Для брата і сестри — сестра, брат.            У магазині — покупець.

Для вчительки — учениця, учень.              У театрі — глядач.

295.2. На які питання відповідають дописані тобою слова?

Хто?

§25. Велика буква в іменах, по батькові та прізвищах.

Вправа 296.1. Назви своє ім’я та імена кількох своїх друзів.

Софійка, Наталка, Христина, Оля, Олеся.

Андрій, Олег, Василь, Володя, Петро.

296.2. Назви ім’я та по батькові своєї вчительки чи вчителя, мами, тата.

Галина Михайлівна.

296.3. Назви своє прізвище та прізвище свого однокласника.

296.4. Що тобі відомо про написання імен, по батькові та прізвищ людей?

Імена, по батькові та прізвища людей пишуться з великої букви.

Вправа 297.1. Прочитай і спиши. Підкресли прізвища.

Байки Леоніда Івановича Глібова, каз­ки Івана Яковича Франка, вірші Платона Микитовича Воронька.

297.2. Поясни, чому слова написані з великої букви.

Імена, по батькові та прізвища людей пишуться з великої букви.

297.3. Прізвища яких ще письменників ти можеш назвати?

Шевченко, Васильченко, Кобилянська, Коцюбинський.

Вправа 298.1. Прочитай текст.

УКРАЇНСЬКІ КРИНИЦІ.

Криниці. Скільки їх на нашій українській землі! Біля них зупинялися Григорій Сковорода, Богдан Хмельницький, Устим Кармелюк, Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся Українка, Михайло Коцюбин­ський (Василь Скуратівський).

298.2. Випиши імена та прізвища людей, про яких говориться в тексті.

Григорій Сковорода, Богдан Хмельницький, Устим Кармелюк, Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся Українка, Михайло Коцюбин­ський

298.З. Що ти про них знаєш? Розпитай учителя, ким були ці люди.

Вправа 299.1. Поміркуйте над тим, що сказано в тексті, і дайте відповідь на запитання.

Діда звуть Петром Антоновичем. Його вну­ка — Іваном Сергійовичем. Як звуть онукового батька?

Сергій Петрович.

299.2. Запишіть свою відповідь. Складіть подібну загадку. Прочитайте її вголос.

Сергій Петрович.

Мого тата звуть Іваном Петровичем. Я звусь Андрій. Як будуть звертатись до мене, коли я виросту? Андрій Іванович.

Діда звуть Іваном Васильовичем. Його вну­ка — Іваном Дмитровичем. Як звуть онукового батька? Дмитро Іванович.

Вправа 300.1. Прочитай і спиши. Поясни вживання великої букви у словах.

   Сьогодні в класі чергують Романко Довжик та Марійка Шпак. А завтра будуть чергувати Галинка Коваль та Юрко Петренко.

    У нас завжди порядок. За чистотою стежать не тільки чергові, а й увесь клас.

Імена, по батькові та прізвища людей пишуться з великої букви.

300.2. Що означає слово клас у першому і в останньому реченнях?

Клас – кімната для навчання. Клас – група школярів.

300.3. Поміркуй, як утворилися згадані в тексті прізвища. Назви інші прізвища, які утворилися від імен або інших слів.

Багато прізвищ мають своє коріння від часів Запорозької Січі. Там козаків влучно називали. Згодом названі імена вони ставали прізвищами.

Іваненко, Щур, Вітер, Коваленко.

8next.com

Українська мова 2 клас. М. Є. Вашуленко С. Г. Дубовик. Вправи 421 –430. Сторінки 156 – 159 . ГДЗ » Допомога учням

Вправа 421.1. Прочитай вірш.

Там, де гуркіт, дзенькіт, скрип,—

із малих цеглинок

просто неба, наче гриб,

вироста будинок.           (Василь Губарець).

421.2. Спиши виділені слова, усно постав до них питання. Добери до них спільнокореневі слова, які відповідають на питання що робить?

(Що?) гуркіт, дзенькіт, скрип.

Гуркотить, дзенькає, скрипить.

Вправа 422.1. Прочитай вірші мовчки. Підготуйся до виразного читання. Зверни увагу на речення, у кінці яких стоять знак пи­тання та знак оклику. Виділяй голосом звертання.

1. — Суничко-сестричко,

а ким ти умита?

— Веселим потоком.

— Суничко-сестричко,

а чим ти налита?

— Налита я соком.             (Платон Воронько).

2. Не стріляй горобчиків, сину, не стріляй!

Цвірінчать їм хочеться в цей зелений май!

Не стріляй горобчиків та усіх пташок!

Їм радіти хочеться, як тобі, синок!             (Володимир Сосюра).

422.2. Знайди у віршах розповідні, питальні та спонукальні речення.

Розповідні речення. Веселим потоком. Налита я соком. Цвірінчать їм хочеться в цей зелений май! Їм радіти хочеться, як тобі, синок!  

Питальні речення. Суничко-сестричко, а ким ти умита? Суничко-сестричко,

а чим ти налита?

Спонукальні речення. Не стріляй горобчиків, сину, не стріляй! Не стріляй горобчиків та усіх пташок!

422.3. Спиши три речення, у яких є звертання.

Суничко-сестричко, а ким ти умита? Суничко-сестричко, а чим ти налита? Не стріляй горобчиків, сину, не стріляй!

Їм радіти хочеться, як тобі, синок!            

Вправа 423. Кожен із поданих виразів заміни одним словом, яке відпо­відає на питання що? Запиши за зразком. Зразок. Буря на морі – шторм.

Сильний дощ, сильна метелиця, грім і блис­кавка, дрібний сніг.

Слова для довідки: хуртовина, пороша, злива, гроза.

Сильний дощ – злива, сильна метелиця – хуртовина, грім і блис­кавка – гроза , дрібний сніг – пороша.

Вправа 424.1. Прочитай. Пошир речення за питаннями.

У (якому?)… цвіті потонули (які?)… сади. Ліси одяглися у (що?)… . Потеплішала вода (де?)… . (Як?)… заспівав соловейко. (Де?)… працюють трактори.

424.2. Спиши. Підкресли головні слова в кожному реченні.

У білосніжному цвіті потонули яблуневі сади. Ліси одяглися у багряні шати. Потеплішала вода на ставу. Мелодійно заспівав соловейко. На весняному полі працюють трактори.

Вправа 425.1. Прочитай.

Настав ранок. Зійшло сонечко. Заспівали пташки. Діброва ожила.

425.2. Спиши, замінюючи виділені слова протилежними за значенням із довідки. Усно постав до них питання. Слова для довідки: завмерла, вечір, затихли, зайшло.

Настав вечір. Зайшло сонечко. Затихли пташки. Діброва завмерла.

425.3. Зроби висновок, як змінився текст.

Вправа 426.1. Прочитайте текст. Розкажіть, які дії (операції) ви можете виконувати на комп’ютері.

   У нашій школі є комп’ютерний клас. Там стоїть п’ятнадцять комп’ютерів. Біля кожно­го «сидить» мишка на кольоровому килимку. Вона допомагає виконувати різні дії на екра­ні. У комп’ютера гарна пам’ять. За допомогою диска він може передавати інформацію для об­робки на іншому комп’ютері.

   С..годні у нас урок малюва..я на тему «Моя сім’я». У кінці уроку ми оформимо виставку комп’ютерних малюнків.

Малювати, набирати тексти, друкувати, обчислювати, фотографувати, слухати музику, записувати пісні, читати, переписуватися з друзями.

426.2. Спишіть останній абзац, вставляючи пропущені букви. Зверніть увагу на слова з апострофом.

   Сьогодні у нас урок малювання на тему «Моя сім’я». У кінці уроку ми оформимо виставку комп’ютерних малюнків.

Вправа 427.1. Прочитай скоромовку і вивчи її напам’ять.

На покоси впали роси. Не бряжчать об жито коси (Яків Щоголів).

427.2. Запиши скоромовку з пам’яті. Зверни увагу на виділене слово. Знайди у скоромовці спільнокореневі слова.

Покоси, коси.

Вправа 428. 1. До поданих прикметників добери і запиши за зразком спільнокореневі слова. Зразок. Тихий – стихає.

Синій – синіє, темний – темніє, зимовий – зимує, хитрий – хитрує, теплий – тепліє.

428.2. Поясни вживання букв е, и у дібраних словах.

Щоб правильно написати сумнівну букву в слові, яка позначає ненаголошений звук [е] або [и], треба змінити слово або підібрати спільнокореневе слово, у якому цей звук буде наголошений.

Вправа 429.1. Прочитай. Добери до тексту влучний заголовок. Спиши, вставляючи в словах пропущені букви та апостроф.

У ліс прийшла в..сна. У зелене вбра..я одяглися дерева і кущі. Пахнут.. лісові квіти і тра­ви. Гудуть ..мелі та інші комахи.

У густому гі..і т..хкають солов..ї. Далеко чути кува..я зозулі. Б..є своїм міцним дз..бом у суху гілку дятел.

                        Весняний ліс.

    У ліс прийшла весна. У зелене вбрання одяглися дерева і кущі. Пахнуть лісові квіти і тра­ви. Гудуть джмелі та інші комахи.

    У густому гіллі тьохкають солов’ї. Далеко чути кування зозулі. Б’є своїм міцним дзьобом у суху гілку дятел.

429.2. Назви правила, які тобі довелося пригадати.

У ліс прийшла весна (ненаголошений звук [е] або [и]). У зелене вбрання (подовженні м’які приголосні) одяглися дерева і кущі. Пахнуть (позначення м’якості приголосних знаком м’якості) лісові квіти і тра­ви. Гудуть джмелі (буквосполучення дж) та інші комахи.     У густому гіллі (подовженні м’які приголосні) тьохкають (буквосполучення ьо) солов’ї (вживання апострофа). Далеко чути кування (подовженні м’які приголосні)  зозулі. Б’є (вживання апострофа) своїм міцним дзьобом (буквосполучення ьо)  у суху гілку дятел.

429.3. Прочитай слова — назви ознак предметів. Постав до них питання.

Зелене (яке?), лісові (які?), густому (якому?), міцним (яким?), суху (яку?).

Вправа 430.1. Склади побажання однокласникам на канікули. Вживай звертання.

              Дорогі однокласники!

    Нарешті настали канікули. Я бажаю вам за цей час гарно відпочити, набратися сил та здоров’я для нових мандрівок у країну знань.

430.2. Виразно прочитай своє побажання вголос перед класом.

8next.com

Українська мова 2 клас. М. Є. Вашуленко С. Г. Дубовик. Вправи 201 –210. Сторінки 76 – 81 . ГДЗ » Допомога учням

Вправа 201.1. Уяви себе вчителем. Повчися диктувати диктант.

Ми їздили до Києва. Це чудове місто. Особливо нам сподобався Хрещатик.

201.2. Запиши речення під диктовку. Попроси когось із рідних, щоб тобі продиктували.

§14 Слова ввічливості.

Вправа 202.1. Прочитай текст.

  Ми добре знаємо гарний звичай нашого народу, коли, проходячи вулицею в селі, один одного обов’язково привітає: «Здорові були!» А у відповідь: «Здрастуйте!»

   І не обов’язково треба бути знайомим один одному, ні! Це такий всенародний звичай, що знаменує собою взаємну повагу громадян (За Остапом Вишнею).

202.2. Про який давній звичай нашого народу розповів письменник?

Письменник розповів про давній звичай вітання один з одним.

202.3. До слова гарний добери слово, близьке за значенням.

Гарний – красивий, чудовий.

202.4. Спиши останнє речення. Поділи для переносу виділені слова.

Це такий всенародний звичай, що знаменує собою взаємну повагу громадян.

Зна – менує, знаме – нує, со – бою.

Вправа 203. 1. Запам’ятай подані слова і користуйся ними. Повчись їх вимовляти, звертаючись до рідних, учителів, друзів та інших людей.

Доброго ранку! Добридень! Добраніч! Доброго дня! На добраніч! Добрий вечір! Щасливої дороги! Здрастуйте! Заходьте, будь ласка! До побачення! Дозвольте Вам допомогти! Будьте здорові! Сідайте, будь ласка!

203.2. Випиши слова, які ми використовуємо під час вітання.

Доброго ранку! Добридень! Доброго дня! Добрий вечір! Здрастуйте!

Вправа 204.1. Прочитай. Що можна сказати про хлопчика?

До автобуса зайшла бабуся. А вільних місць не було. Івась підвівся:

— Бабусю, сідайте, будь ласка!

Бабуся подивилась ласкаво на хлопчика і сказала:

— Спасибі, синку! Рости великий!

Хлопчик чемний і добрий, бо звільнив старенькій бабусі місце в автобусі.

204.2. Спиши речення зі звертаннями. Підкресли слова ввічли­вості. Використовуй їх у своєму мовленні.

Бабусю, сідайте, будь ласка! Спасибі, синку!

§15 Поняття про текст.

Вправа 205.1. Прочитайте і порівняйте написане лі­воруч і праворуч. Де речення зв’язані між собою, а де — ні?

ЖОЛУДЬ.

І. Посадіть жолудь у землю. З нього згодом з’явиться росток. З кожним роком дубок здійматиметься вище й вище. З маленького жолудя виросте вели­чезний дуб.

ІІ. Ми збирали з сином жолуді. Ясен листя осипає. Дуб нахмуре­ний стоїть. Рослини лісу очищують по­вітря. Ліс прино­сить людям велику користь.

У першому тексті речення зв’язані між собою.

205.2. Поясніть, чи можна до написаного справа дібрати заголовок.

До написаного справа не можна дібрати заголовок тому, що речення не є зв’язані між собою. У них мовиться про різне.

Вправа 206.1. Прочитай речення.

Вони вивчили з малятами нову гру «Стру­мочок». До дитячого садка «Веселка» завітали школярі. Гра дітям дуже сподобалась.

206.2. Зміни порядок речень так, щоб можна було прочитати текст. Запиши його.

До дитячого садка «Веселка» завітали школярі. Вони вивчили з малятами нову гру «Стру­мочок». Гра дітям дуже сподобалась.

Вправа 207.1. Прочитай текст.

Уже ліс не жовтий. Він безлистий. Стоїть у тумані. Гуде потихеньку вгорі. Там, у верховіт­ті, ходить зима, носить у синій пелені завірюху. Тільки дуби брунатні (темнокоричневі). Міднолисті (кольору міді) вони. Тільки навесні роздягнуться. Взимку всі дерева в лісі шумітимуть голим віттям. А дуби шелестіти­муть їм про весну (За Григором Тютюнником).

207.2. Подумай і скажи одним реченням, про що цей текст. Добери заголовок.

Цей текст про ліс. Ліс і пори року.

208.3. Запиши перше й останнє речення.

Уже ліс не жовтий. А дуби шелестіти­муть їм про весну.

Вправа 208.1. Прочитай. Визнач: це текст чи окремі речення. Поясни, чому ти так думаєш.

З кожної гілочки на калині звисають важкі червоні ґрона (скупчення плодів або квітів на одній гілці, кетяг, китиця). Сюди прилітали журавлі. Вони відлетіли у вирій. А взимку з’являться поласу­вати калиною снігурі (За Борисом Харчуком).

Це текст. У ньому розповідається про птахів.

208.2. Добери до тексту заголовок.

Птахи.

208.3. Спиши перше речення. Вимов окремо кожен звук у слові ґроно.

З кожної гілочки на калині звисають важкі червоні ґрона.

Ґроно [ґ р о н о]

Вправа 209.1. Прочитай. Доведи, що це текст.

Учні влаштували в школі лікарню. Лікарями були самі діти.

Хворі не плакали, ні на що не нарікали. Вони тихенько лежали й чекали. За допомогою ножиць, чистого паперу, тканини і клею шко­лярі лікували хворих.

Прочитане є текстом, бо складається із речень, які зв’язані між собою. Вони розказують про підручники. Їх діти приводили до гарного вигляду.

209.2. Розкажи, про яку лікарню йдеться у тексті.

У тексті йдеться про клас. Коли учні роблять свої книжки гарними, він стає лікарнею для підручників. А книги стають лікарями.

209.3. Вибери з поданих заголовок до тексту. Поясни свій вибір. (Лікування книг. Незвичайна лікарня. Справжні господарі. Книжкова лікарня).

Книжкова лікарня.

Вправа 210.1. Розкажи, які ти читаєш книжки.

210.2. Запиши назву улюбленої книжки.

8next.com

Українська мова 2 клас. М. Є. Вашуленко С. Г. Дубовик. Вправи 141 – 150. Сторінки 51 – 54 . ГДЗ » Допомога учням

Вправа 141.1. Прочитай і спиши, вставляючи пропущені букви.

1. Зерна курочка клювала, бити дз..бом не вгавала. 2. Осінній ден..к як у комара носок. 3. На чужіш труд ласий не буд…

Зерна курочка клювала, бити дзьобом не вгавала. Осінній деньок як у комара носок. На чужіш труд ласий не будь.

141.2. Вираз бити дзьобом усно заміни одним словом.

Клювати.

141.3. Поділи для переносу виділені слова.

Дзьо-бом, де-ньок.

Вправа 142.1. Послухайте текст.

   Ми зупинилися біля поля. Десь із хлібів сповістила про себе перепілка.

— Під-падьом! Під-падьом!

    Спершу озвалося за гор­бом. Потім раптово підпадьомкнуло зовсім близько.

    Ця пустунка нібито радіє, що є нагода їй побавитися з нами. І голос подає то звідси, то звідти. Загукує до себе в польову гущавінь.

    Ми спробували вистежити жартівницю. Та марні наші лови! (За Олесем Гончаром).

142.2. Хто із хлібів сповістив про себе? Де спершу озвалася пе­репілка? Куди перепілка загукує до себе?

Із хлібів сповістила про себе перепілка. Спершу озвалася за горбом. Перепілка загукує до себе в польову гущавінь.

142.3. Послухайте текст ще раз. Доберіть до нього влучний заголовок.

Перепілка.

142.4. Запишіть слова з буквосполученням ьо. Поділіть їх для переносу.

Під – падлом, підпа – дьом,

під – падьомкнуло, підпа – дьомкнуло, підпадьо – мкнуло, підпадьом – кнуло, підпадьомкну – ло,

по – льову, польо – ву.

Вправа 143 1. Прочитай скоромовку тричі, щоразу прискорюючи темп. Потім запиши з пам’яті.

Пильно поле пильнували,

перепелів рахували.

143.2. Знайди у скоромовці слова, в яких немає м’яких приго­лосних звуків. Який звук трапляється найчастіше?

Поле [п о л е] , рахували [р  а х у в а л и].

Найчастіше зустрічається звук [п]    (5 [п], 4 [и], 3 [л], 3 [л’], 2 [н], 2 [о], 4 [е], 2 [у], 3 [в], 2 [р], 1 [і], 1 [х])          

143.3. Поділи для переносу виділені слова.

Пи – льно, пиль – но,

пи – льнували, пиль – нували, пильну – вали, пильнува – ли 

Вправа 144.1. Прочитай текст. Про кого в ньому йдеться?

Дунай ще малий та нерозумний. Але до всьо­го придивляється, всюди бігає, все нюхає. Головатий, вуха гострі, очі чорні-чорні. Язик висуне та хекає-хекає, бо набігався (Леонід Дениско).

У тексті йдеться про собаку.

144.2. Випиши з тексту виділені слова.

Всього, придивляється.

144.3. Назви букви, якими позначено м’які приголосні звуки, та букви, якими позначено м’якість приголосних.

У слові всього [в с’ о г о]буквами с і ь позначений звук [с’]. У слові придивляється [п р и д и в л’ а й е т’ с а] буквою л позначений звук [л’], буквами т і ь позначений звук [т’].

§8 Позначення м’якості приголосних буквами і, я, ю, є.

Вправа 145. 1. Прочитай уголос склади парами. Вимов попарно при­голосні звуки.

Да — дя, не — не, лу — лю, ти — ті.

145.2. Назви букви, які підказали тобі, що приголосні, позначе­ні виділеними буквами, треба вимовляти м’яко.

Букви і, я, ю, є позначають м’якість попередніх при голосних звуків: ні — [н’і], ня — [н’а], ню — [н’у] і не — [н’е].

Вправа 146.1. Прочитай і спиши речення.

Сійся, родися, колосом розвийся, засівайся, ниво, людям на добро! (Василь Симоненко).

146.2. Знайди слова з м’якими приголосними звуками. Вимов ці звуки.

Сійся, родися, розвийся, засівайся, людям.

146.3. Виділені слова поділи для переносу.

Роз – вийся, розвий – ся,

за – сівайся, засі – вайся, засівай – ся.

146.4. Назви слово у вірші, у якому всі приголосні звуки м’які.

Сійся.

Вправа 147.1. Розглянь малюнок і прочитай вірш. З чого видно, що люди бережливо ставляться до природи, охороняють її?

ЛІСОВА КРИНИЧКА.

На зеленій галявині,

де росяна трава,

дзюркотить криниченька,

чиста, лісова.

Ми збирали ягоди,

забрели сюди.

Відпочити в затишку

сіли край води.     (Наталя Забіла).

147.2. Спиши виділені слова. Вимов м’які приголосні звуки. Букви, якими позначено м’якість цих звуків, підкресли двома рисками. Зразок. Галявині.

Росяна, дзюркотить, лісова, сюди.

Вправа 148. Назвіть звуки (не букви), які треба додати до частинки слова -інь, щоб утворилися такі слова: тінь, лінь, дзінь. Якими буквами позначено ці звуки? А якою буквою позначено їх м’якість?

Тінь (звук [т’], буква т, м’якість позначено буквою і ; ),        [т’ і н’]

лінь (звук [л’], буква л, м’якість позначено буквою і),           [л’ і н’]

дзінь ( звук [дз’], букви д, з, м’якість позначено буквою і)     [дз’ і н’]

Вправа 149.1. Прочитай вірш. Вивчи напам’ять і запиши його з пам’яті.

По діброві (листяний ліс, де найбільше дубів) вітер виє,

гуляє по полю,

край дороги гне тополю

до самого долу.            (Тарас Шевченко).

149.2. Вимов кожен приголосний звук у виділених словах. Які різні звуки в цих словах позначає буква л? Яка бук­ва вживається для позначення м’якості приголосного звука [л’] у слові полю?

Полю [п о л’ у], долу [д о л у]. Буква л позначає два різні звуки [л’], [л]. У слові полю для м’якості приголосного звука [л’] вживається буква ю.

Урок розвитку мовлення

Вправа 150.1. Візьміть участь у діалозі вчителя з учнями.

Льон — трав’яниста рослина, зі стебел якої виготовляють волокно, а з насіння — олію. Бавовник — рослина з насінням, вкритим пух­настим волокном, з якого виробляють пряжу.

ЯК ТВОРЯТЬСЯ ТКАНИНИ?

— З чого одяг у людини? Ну, звичайно ж із…

— Тканини!

— З чого робляться тканини? Із травинок? З павутини? І на вас, і на мені з павутини одяг?

— Ні!

— А із чого ж утворили нам тканини ці усі?

— Із ниток!

— Нитка! Робиться вона із тонкого…

— Волокна!

— Є волокна натуральні: вовняні і конопля­ні» і природні шовкопрядні, і лляні, і…

— Бавовняні!

— Хто? Які майстри чудові роблять нитки кольорові?

Відгадаймо цю загадку! Це прядильниці на…

— Прядках!

— Ні! Сьогодні в наших хатах перестали прясти-ткати. Нитки нам прядуть верстати на прядильних…

— Комбінатах!

— Який майстер і машини виткали для нас тканини, модні, барвами багаті? Ткач на ткацькому…

— Верстаті!

— У природи є ткачі, що працюють і вночі. Із тонкої павутини візерунок роблять дивний, їх майстерні — це кутки, а «ткачі» — це…

— Павуки!                        (Володимир Тименко).

150.2. Потренуйтеся читати діалог в особах (учителя й учнів).

150.3. Зробіть звуко-буквений аналіз виділених слів.

1. Кольорові

2. ко-льо-ро-ві

3. кольорові

4. [к о л’ о р о в’ і],  [– • | = • | – •’ | = •]

5. кольорові (ка, о, ел, знак м’якшення, о, ер, о, ве, і)

6. звуків 8, букв 7

7. знак м’якшення не є звуком, він тільки пом’якшує попередній приголосний звук.

1. Сьогодні

2. сьо-год-ні

3. сьогодні

4. [с’ о г о д н’ і],  [= • | – •’ – | = • ]

5. сьогодні (ес, знак м’якшення, о, ге, о, де, ен і)

6. звуків 7, букв 8

7. знак м’якшення не є звуком, він тільки пом’якшує попередній приголосний звук

1. Працюють

2. пра-цю-ють

3. працюють

4. [п р а ц’ у й у т’],  [– – •|= •’ | = • = ]

5. працюють (пе, ер, а, це, ю, ю, те, знак м’якшення)

6. звуків 8, букв 8

7. знак м’якшення не є звуком, він тільки пом’якшує попередній приголосний звук, буква ю після голосного звуку позначає два звуки [й] [у].

8next.com

Українська мова 2 клас. М. Є. Вашуленко С. Г. Дубовик. Вправи 101 – 110. Сторінки 37 – 40 . ГДЗ » Допомога учням

Вправа 101.1. Послухайте текст.

Г0Р0БИНА.

   На земній кулі відомо близько ста видів горобини.

   В Україні росте вісім видів. Серед них тра­пляються і високі дерева, і невеликі кущі. Горобина гостинно зустрічає пернатих друзів. Її червоні ягоди — улюблені ласощі птахів. Навіть деякі тварини (вовки та лисиці) приго­щаються солодкою, соковитою горобиною.

101.2. Скільки видів горобини росте в Україні? Як горобина зустрічає пернатих друзів? Які тварини пригощаються плодами горобині?

В Україні росте вісім видів горобини. Горобина гостинно зустрічає пернатих друзів. Плодами горобини пригощаються вовки та лисиці.

101.3. Ще раз послухайте текст про горобину і назвіть слова зі звуком [г].

Горобини, горобина, гостинно, ягоди, приго­щаються, горобиною.

Вправа 102. 1. Прочитай загадки і відгадай їх. Правильно вимовляй звук [ґ] у словах-відгадках. Слова для довідок: ґудзик, ґанок, ґава.

1. Перший в дім впускає ранок

добрий і затишний….

2. Він — прикраса в кожній блузці,

цей маленький круглий….

3. — Кар-кар-карі — згори злетіла,

аж осика затремтіла.

Пісня лине без угаву.

Хто співає? Звісно

102.2. Запиши слова-відгадки.

Ґанок, ґудзик, ґава.

102.3. Зроби звуковий аналіз слова ґудзик. Поясни, як це сло­во можна поділити для переносу.

ґудзик – букв 6, звуків 5 [ґ у дз и к]     [– •’ | – • –]

Вправа 103.1. Поясни, про кого так говорять.

1. Гострий на язик (балакун). 2. Може гори переверну­ти (працелюб). З. Ґав ловить (роззява). 4. Крутиться дзиґою (непосида). 5. Тримає ніс догори (зазнайко).

103.2. Назви звуки, які позначено виділеними буквами.

Г — [г], ґ — [ґ]                     

Вправа 104. 1. Прочитай народні прикмети і спиши.

Гуска ховає дзьоба під крило — на холод. Рясно вродила горобина і завчасно почервоні­ла — на сувору зиму.

104.2. Розкажи інші народні прикмети, які ти знаєш.

104.3. Одну народну прикмету допиши до поданих у підручнику.

Вправа 105. 1. Прочитай вірш.

Буква Щ сказала Ш:

 — Ти стрибаєш, як лоша.

Я на тебе дуже схожа,

хоч стрибати так не можу.

А відгадка тут проста:

я — з хвостом, ти — без хвоста. (Ігор Січовик).

105.2. Пригадай, які звуки позначає буква щ. Назви їх.

Буква щ позначає два звуки [ш ч].

105.3. Добери і запиши п’ять слів із буквою щ. Можеш скорис­татися словником.

Щука, щебень, щоденник, щастя, кущ.

Хрущ, щітка, Щек, дощ, борщ.

Вправа 106.1. Прочитайте українську народну дитячу пісеньку.

Іди, іди, дощику!

Зварим тобі борщику

в зеленому горщику.

Тобі каша, а нам борщ,

щоб частіше ішов дощ.

106.2. Розкажіть, чи доводилося вам її співати. Якщо ні — ви­вчіть її напам’ять і проспівайте.

106.3. Назвіть букву, яка часто трапляється в словах пісеньки. Випишіть слова з цією буквою.

Дощику, борщику, горщику, борщ, щоб, дощ.

Вправа 107.1. Послухайте текст.

ЩИГЛИК

   Щиглик — одна з найгарніших пташок. Голівка і горлечко — червоні, а на чорних крилах — яскраві смуги. Оселяються вони в лі­сах, у садках. Восени і взим­ку вони кочують, але дале­ких перельотів не роблять.

   Гніздечко щиглика має вигляд чашечки із тонких стеблинок, які закріплені павутинням. Всередині воно встелене пухом, шерстю.

   Щиглики — дуже корисні птахи. Вони зни­щують шкідливих комах.

107.2. Чому щиглика вважають однією із найгарніших пташок? Де оселяються щиглики? Чому щиглики — корисні пта­хи? На що схоже гніздо щиглика?

Щиглик має гарне забарвлення. Щиглики оселяються в лісах, у садках. Вони знищують шкідливих комах. Гніздо щиглика схоже на чашечку.

107.3. Доведіть, що у слові щиглик звуків більше, ніж букв.

Щиглик – букв 6, звуків 7 [ш ч и г л и к]     [– – •’ – | – • –]

Буква щ завжди передає два звуки [ш] та [ч]

Вправа 108.1. Прочитай текст спочатку мовчки, потім уголос. Позначай кінець кожного речення зниженням голосу і паузою.

Сашко йшов лісом. Раптом із куща ліщини вилетіла пташка. У кущі Сашко побачив гніз­дечко щиглика. У ньому сиділо четверо пта­шенят. Сашко навіть не торкнувся гніздечка. Сашко швидко пішов геть від куща.

108.2. Спиши текст, не повторюючи слова Сашко. Використай слова: він, хлопчик.

Сашко йшов лісом. Раптом із куща ліщини вилетіла пташка. У кущі хлопчик побачив гніз­дечко щиглика. У ньому сиділо четверо пта­шенят. Сашко навіть не торкнувся гніздечка. Він швидко пішов геть від куща.

108.3. Підкресли слова з буквою щ. Поясни, які звуки вона позначає.

Сашко йшов лісом. Раптом із куща ліщини вилетіла пташка. У кущі хлопчик побачив гніз­дечко щиглика. У ньому сиділо четверо пта­шенят. Сашко навіть не торкнувся гніздечка. Він швидко пішов геть від куща.

Буква щ завжди передає два звуки [ш] та [ч]

Вправа 109.1. Прочитай прислів’я. Поясни, якім їх розумієш.

1. Щоб щасливо жити, треба працю любити.

2. Найкращі руки — роботящі.

3. Щире слово, добре діло душу й серце обігріло.

109.2. Спиши. Підкресли слова з буквою щ.

Щоб щасливо жити, треба працю любити. Найкращі руки — роботящі. Щире слово, добре діло душу й серце обігріло.

109.3. Вимов усі звуки в цих словах.

Вправа 110.1. Прочитай.

Сон, що, я, він, дощ, джміль, яма, щука, юнак, їжак, дзьоб, щит, ліс, ґедзь.

110.2. Випиши спочатку слова з двома, потім — із 3,4 і 5 звуками.

Я [й а].

Сон [с о н], що [ш ч о], він [в’ і н], ліс [л’ і с], дзьоб [дз’ о б], , ґедзь [ґ е дз’].

Дощ [д о ш ч], джміль [дж мʾі л’], яма [й а м а], щит [ш ч и т].

Щука [ш ч у к а], юнак [й у н а к], їжак [й і ж а к].

110.3. Назви слова, у яких звуків більше, ніж букв, а потім — слова, у яких звуків менше, ніж букв. Поясни, чому.

Я [й а], що [ш ч о], дощ [д о ш ч], яма [й а м а], щит [ш ч и т], щука [ш ч у к а], юнак [й у н а к], їжак [й і ж а к]. Буква я, ю на початку слова позначає два звуки, буква ї, щ завжди позначає два звуки.

Дзьоб [дз’ о б], , ґедзь [ґ е дз’], джміль [дж мʾі л’]. Буквосполучення дж, дз в словах позначає один звук, знак м’якшення не є звуком, він тільки пом’якшує попередній приголосний звук.

8next.com