Відповіді до задач та вправ
Фізика і астрономія. Рівень стандарту. 11 клас. Сиротюк
Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.
Фізика
1.3. 0,5 мкН. 1.4. 200 Н/Кл. 1.5. 0,5 нКл. 1.6. 0,55 м. 1.7. 10 пФ. 1.9. Нi. 1.10. 200 В. 1.11. 2,9 мКл. 1.12. Зменшиться. 1.13. 40 пФ. 1.14. 0,1 мм. 1.15. 1,6 · 10-2 Дж, 8 · 10-5 Кл. 1.16. 7,5 мДж. 1.17. 0,8 Дж. 1.18. 10 В/м. 1.19. 5,4 · 105 Н/Кл. 1.20. 17,3 кВ/м. 1.21. 4,9 · 10-14 Кл. 1.23. 15 мкФ. 1.24. 1,23 мН. 1.25. 2 кВ. 1.26. 0,64 Кл. 1.27. Збільшиться в 16 разів. 1.28. 220 мкДж.
1.32. 0,35 м. 1.33. 47 нм. 1.34. 81 см. 1.35. 7. 1.36. 1 А, 2 В, 8 В. 1.37. 0,1 А, 0,3 А, 0,4 А. 1.38. 8 В. 1.39. 20 Ом. 1.41. 18 кДж. 1.42. 2 с. 1.43. 100 Вт. 1.44. 0,3 А, 216 кВт. 1.48. 12 Кл. 1.49. 4,67 В. 1.50. 2,2 Ом. 1.51. 1 Ом, 2 В. 1.52. 1 Ом. 1.54. Збільшився у 25 разів. 1.55. 30 Ом, 10 Ом.
1.57. 2 Ом, 3 Ом. 1.58. 5 А. 1.59. I1 = 2 А, I2 = I5 = 1 А, I3 = 0,5 А, I4 = I6 = 0,25 А. 1.61. 4 А, 0,8 А, 3,2 А, 20 В, 9,6 В, 9,6 В. 1.62. 5 А, 3 А, 2 А, 5 А, 10 В, 30 В, 30 В, 20 В. 1.64. 80 Вт, 40 Вт, 8,9 Вт, 17,8 Вт. 1.65. 13,2 м/с. 1.66. 50 А.
1.71. 3,7 В, 0,2 Ом. 1.72. 1,5 В, 0,5 Ом. 1.73. 32 В, 30 В. 1.74. 0,5 В.
1.76. 12 В. 1.77. З’єднати 4 паралельно по 3 елементи в кожному з’єднанні послідовно; 7,5 А. 1.85. Телур. 1.87. 180 В. 1.103. Опір провідника з більшим перерізом менший. 1.110. Зміниться в 5 разів. 1.111. 9,6 · 10-5 %. 1.118. 0,1 В/м. 1.119. 3 Ом. 1.120. 2,2 · 10-7 Дж. 1.124. 0,4 Тл. 1.125. 10 см. 1.126. 2 А. 1.127. 1) 3,1 Н; 2) 1,6 Н. 1.128. 30°. 1.129. а) 2 мВб; б) 1,4 мВб, 1 мВб. 1.130. 50 мТл. 1. 131. 0. 1.134. 8 · 10-15 Н.
1.141. 2 А. 1.142. 20 мТл. 1.143. 0; 0,21 Вб; 0,3 Вб. 1.144. 9 см, 4 · 1015 м/с2. 1.145. 1,8 · 108 м/с, 3,5 · 10-9 с. 1.146. 8,9 нс. 1.147. 20 см. 1.148. 2,8 · 10-2 Тл. 1.149. 0,89 · 10-9 Дж. 1.154. Вони намагнічуються і зупиняються. 1.158. Вони притягуються. 1.159. 0,1 В. 1.160. 10 мТл. 1.165. 2 В. 1.166. 0,2 Вб/с, 0,2 В. 1.167. 0,5 с. 1.168. 400 мГн. 1.169. 50 А/с. 1.170. 120 Дж, зменшиться в 4 рази. 1.171. 10 Дж. 1.174. 1,67 · 10-27 кг. 1.176. ≈279.
1. 183. 0,5 А. 1.184. 60 мВб. 1.185. 200 мА. 1.186. 125 мГн. 1.187. 200 мГн, 1,5 мВб. 1.193. 79 мкВ. 1.194. 160 мГн, 12 В. 1.195. 10 Вт. 2.1. 0,02 с, 0,008 с, 0,00227 с. 2.2. 1 м, 0,01 с, 100 Гц, 2 рад. 2.3. 2,5 м. 2.5. 6,28 с. 2.6. 10 м/с2. 2.7. 1,26 с. 2.8. 3,2 Гц. 2.9. 4 кг. 2.10. 4,4 с, 0,23 Гц. 2.11. 0,8 Дж. 2.14. 0,2 с. 2.15. 4 м/с. 2.16. 0,5 Гц. 2.17. 0,53 м. 2.18. Скориставшись рівнянням x = xmax sin(2пt + φ). 2.19. xmax, 0,6xmax. 2.20. 630 см/с, 0, -1300 см/с, -1,4 · 105 см/с2, -1,6 · 105 см/с2, 0. 2.21. 2 см, 2 с, 0,5π, 2π см/с, 2π2 см/с2.
2.25. Видовжити на 0,5 см. 2.26. 3,2 Гц.
2.29. 2,7 км/год. 2.30. 2 с, 2 м/с, 4 м. 2.31. 2,4 м/с. 2.32. 10 м. 2.34. 1,29 м.
2.36. 0,534 рад, 17,2 мм, 3,2 · 10-2 м/с. 2.37. 8,33 см. 2.38. 1,57 с, 7,07 см, п/4 рад. 2.39. 0,25 мкс. 2.40. 600 кГц. 2.41. 100 кГц, 10 мкс, 2 мкКл. 2.42. 250 мА, 20 мкс. 2.45. 2 м. 2.46. 500 кГц. 2.47. 5 м. 2.48. 0,02 с, 50 Гц. 2.49. 310 В, 220 В, 50 Гц, 20 мс, -310 В. 2.50. 10 А, 7,1 А, 5 мс, 200 Гц, -10 А. 2.53. 220 В, 0,4. 2.54. 0,33, 150. 2.55. 3 Ом. 2.56. 10 В. 2.57. 94 %. 2.60. 160 кГц. 2.61. 10 мкКл, 2 мс, 100 мГн. 2.62. 2 мс, 680 нФ, 94 В. 2.63. 120 мкДж, 40 мкДж. 2.65. 88 пФ. 2.69. 0,44 В, Е = 0,63 sin 100пt, В. 2.70. 100, Е = 63 sin 14пt, В. 2.71. 500 Гц. 2.72. У перпендикулярному, E = -0,31 sin 10пt, В, 5 об/с, 0,01 Вб. 2.74. 28 В, 24 В. 2.75. 220 В, 200 Вт. 2.76. 39 %. 2.77. 5 Ом. 2.78. 13 кВт, 98 %. 2.79. 1 мкс, 1,4 мА. 2.80. i = 5,1 cos 100пt, 35 хв. 2.81. 314 Гц, 0,5 А. 2.82. 38 В, 1 А, 95 %. 2.83. 1200 м, 41 мГн. 2.86. Максимум. 2.87. 3°09′. 2.88. 10 мкм. 2.89. Світло. 2.92. 230 Мм/с, 190 Мм/с. 2.97. 2 · 106. 2.98. 220 Мм/с. 2.99. 0,3 мкм або кратне значенню цього числа. 2.100. 5 мкм. 2.101. 600 нм. 2.106. 5°10′. 2.107. 57 мм. 2.116. У 1,6 раза. 2.117. 57 мм. 2.118. 124 кд. 2.120. 53°. 2.121. 1,35, 73°. 2.122. 1,4. 2.127. 6,9 см. 2.128. 1 см. 2.129. 49°. 2.134. 1,2 см, 1 см. 2.135. -27 см, -3,7 дптр. 2.136. 1,9 с. 3.3. 2.53 еВ. 3.4. 656 нм, червоним. 3.5. 3. 3.10. 8 · 10—15 Дж. 3.11. 30 кВ. 3.14. 490 нм. 3.15. 86 нм. 3.16. 630 нм. 3.22. 8 · 105 м/с. 3.23. 345 нм. 3.24. 3. 3.27. 3,8 · 10-19 Дж, 2,3 еВ. 3.28. 1,1 · 1015 Гц. 3.29. 300 нм. 3.30. 2,6 · 10—19 Дж, 5 · 10—19 Дж. 3.31. 1,2 · 10-27кг · м/с, 550 нм. 3.32. 25 пм, 8,9 · 10-32 кг. 3.33. 0,12 еВ, 6,6 · 10-29 кг · м/с. 3.35. 2,2 еВ, 8,6 · 105 м/с. 3.36. 0,324 мкм. 3.37. 820 км/с. 3.38. 11 В. 3.39. 2,2 еВ. 3.40. 1,87 В. 3.41. 1,6 Мм/с. 3.42. 2,4 · 104 К. 3.43. 1,1 · 10-27 кг · м/с. 3.47. 1) 0,042 а. о. м.; 2) 39 МеВ. 3.48. 60 років. 3.49. 55,4 року. 3.50. 32He, 2411Na, 2512Mg, 5526Fe. 3.51. -2,8 МеВ, поглинається. 3.52. 2,8 МеВ. 3.53. 15 МеВ. 3.56. Z і A не змінюються, маса зменшується на масу кванта. 3.57. 1) 1,93 а. о. м.; 2) 7,55 МеВ. 3.58. 5 α- і 3 β-розпади. 3.59. 21584Po. 3.61. 88 %. 3.63. 1,95 · 1017. 3.64. 23 %. 3.67. 17,5 МеВ. 3.72. 84Be; 55,5 МеВ. 3.73. 61 875 МеВ. 3.74. 8,6 МДж. 3,75. 1,44 року. 3.76. 21,3 МеВ.
Астрономія
1.2. 156°19′. 1.8. У Північній півкулі для всіх зір зі схиленням δ > φ азимути у верхній і нижній кульмінаціях однакові і дорівнюють 180°. 1.11. Для спостерігача, який перебуває на земному екваторі і спостерігає зорю зі схиленням δ = 0. 1.12. Для всіх широт — це зоря з δ = 0, на екваторі — будь-яка зоря. 1.14. Явища першої появи Сіріуса у променях ранкової зорі після періоду невидимості і підняття вод Нілу збігалися в 3100 р. до н. е. На сьогодні через прецесію вони розходяться на 43 дні. 1.15. Висота h = 40°. Азимут А = 85°. 1.16. Висота h = 35°. Азимут А = 75° схід. 1.17. Годинний кут α = 320° і схилення δ = -20°. 1.18. Маємо годинний кут t = 5h30m = 82,5°. Тоді одержимо: висота h = 30°. Азимут А = 45° захід. 1.19. Азимут А = NSK = 120° схід. Висота h = 70°. 1.24. Між +34°05′ і -43°06′ (крайні зорі Близнюків і Скорпіона). 1.32. Приблизно із силою 100 дин (1 Н = 105 дин). Звичайно, така сила мала, але за відсутності інших сил і вона може рухати дану масу навколо Сонця. 1.35. Коли в Києві північ, у Нью-Йорку — 17 год. Коли в Калькутті північ, у Нью-Йорку — 13 год. Отже, індуси праві (час узятий поясний). 2.1. Це відбувається на Північному полярному колі при зоряному часі 18 годин або на Південному полярному колі при зоряному часі 6 годин. 2.2. Земля рухається навколо Сонця по еліптичній орбіті. На найбільш близькій відстані до Сонця, у перигелії, Земля буває 1-5 січня, на найбільшому віддаленні від Сонця, в афелії, — 2-5 липня. 2.7. Необхідно використати 3-й закон Кеплера. Падіння Місяця на Землю буде відбуватися по еліптичній орбіті, більша піввісь якої порівняно з існуючою буде у 2 рази меншою. Час падіння — 4,9 доби. 2.10. Крайні планети Сонячної системи — Меркурій і Нептун мають орбіти з найбільшими ексцентриситетами. Ближче всього до кола орбіта у Венери, ексцентриситет якої усього 0,007. 2.11. Сплюснутість планети Юпітер виникає через її швидке обертання (період обертання екваторіальної зони 9 год 50 хв). Сонце також сплюснуте, але внаслідок порівняно повільного обертання (період обертання екваторіальної зони 25,4 доби) ця сплюснутість дуже мала — 73 км і не піддається вимірюванням (0,1″). 2.13. Період цих явищ дорівнює синодичному періоду Марса (S = 780d). 2.18. Так. Улітку 1989 р. відкрито перший подвійний астероїд (1989 РВ), що складається із двох майже сферичних тіл діаметром 750 м, що обертаються як єдине ціле. КА «Галілей» у серпні 1993 р. виявив у астероїда Іда супутник поперечником 1,5 км. Знайдено й інші парні астероїди. Утворюються такі об’єкти або при зіткненнях астероїдів, або внаслідок тривалого сусідства двох незалежних тіл на подібних орбітах. 3.12. На відстані 11 941 549 ≈ 12 000 000 км. 3.13. На відстані 4 780 882 800 ≈ 4 800 000 000 км. 3.16. Дніпро можна побачити, бо його ширина має кут α = 500° = 8′. 4.1. Сонце випромінює електромагнітні хвилі завдовжки від 400 нм (фіолетова частина спектра) до 700 нм (червона частина спектра), суміш яких ми називаємо білим світлом. Але найбільше енергії Сонце випромінює в жовто-зеленій частині спектра на довжині хвилі близько 500 нм, тому астрономи мають право називати Сонце жовтою зорею. 4.3. Так званий дефект маси визначають за допомогою формули Ейнштейна:
— світність Сонця; с — швидкість світла. За одну секунду маса Сонця зменшується на 4,44 · 109 кг, а за 1 рік втрата маси внаслідок термоядерних реакцій становить 1,4 · 1017кг. 4.8. Кутовий діаметр плями, яку ще можна побачити на Сонці, має бути не меншим від роздільної здатності ока α > 1. Лінійний діаметр плями має бути не меншим від 50 000 км. 4.13. 8,3 пк = 27 св. р. 4.15. R = 295R Сонця. 4.19. Середня густина дорівнює 2,4 · 108 г/см3. 4.20. Середня густина дорівнює 1,2 · 108 г/см3. 4.23. Сонце буде коливатися з періодом 2 год 45 хв. 4.27. 20 обертів. 5.2. Міжгалактичне теплове випромінювання з Т = 2,7 К, яке назвали реліктовим, є застиглим електромагнітним випромінюванням епохи Великого Вибуху. Густина реліктового випромінювання — приблизно 500 фотонів у 1 см3. 5.3. З Великого Вибуху. 5.4. 326 млн р. 5.6. 20 000 км/с. 5.7. 1 св. рік = 3 · 108 м/с · 3600 · 24 · 365 с = 9,5 · 1015 м = 9,5 · 1012 км. 5.11. Сучасні радіотелескопи дають можливість приймати електромагнітні хвилі, що випромінюють земні радіостанції, на відстані 100 св. р. Отже, якщо на такій відстані є цивілізація з рівнем інтелекту, як у землян, то ми могли б обмінюватися з нею інформацією. Але, на жаль, тривалість таких космічних переговорів сягатиме сотні років. 5.14. 254 доби.
Попередня
Сторінка
Наступна
Сторінка
Зміст
ГДЗ (відповіді) до підручника фізики для 11 класу авт. В.Д. Сиротюк, В.І. Баштовий ОНЛАЙН
ГДЗ (решебники) по физике / Физика (школа)
ГДЗ (відповіді, розв’язання) до підручника «Сиротюк В.Д. Фізика: підручник для 11 класу загальноосвіт. навч. закл.: (рівень стандарту) / В. Д. Сиротюк, В. І. Баштовий. — Харків: Сиция, 2011. — 304 с.»
Підручник містить багато ілюстрацій; у ньому розглядаються досліди, які ви можете виконати самостійно або за порадами вчителя. Вони допоможуть глибше зрозуміти фізичний зміст явищ, що вивчаються. Рубрика «Це цікаво знати!» наприкінці деяких параграфів, без сумніву, розширить ваш кругозір.
ЗМІСТ
ЕЛЕКТРОДИНАМІКА
Розділ 1. ЕЛЕКТРИЧНЕ ПОЛЕ І СТРУМ
§ 1. Електричне поле
§ 2. Напруженість електричного поля
Це цікаво знати
§ 3. Потенціал електричного поля. Різниця потенціалів
Це цікаво знати
§ 4. Електроємність. Конденсатор. Енергія електричного поля
Задачі та вправи
§ 5. Електричний струм. Електричне коло. З’єднання провідників
§ 6. Робота та потужність електричного струму
§ 7. Електрорушійна сила. Закон Ома для повного кола
Це цікаво знати
Лабораторна робота № 1. Вимірювання ЕРС і внутрішнього опору джерела струму
Задачі та вправи
§ 8. Електричний струм у різних середовищах
§ 9. Електричний струм у напівпровідниках
§ 10. Донорні та акцепторні домішки. Електричний струм черезр-п-перехід
§ 11. Напівпровідниковий діод. Застосування напівпровідників
Це цікаво знати
Лабораторна робота № 2. Дослідження електричного кола з напівпровідниковим діодом
Задачі та вправи
Перевірте свої знання
Контрольні запитання
Що я знаю і вмію робити
Тестові завдання
1 23 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25
ЕЛЕКТРОМАГНІТНЕ ПОЛЕ
§ 12. Взаємодія струмів. Магнітне поле. Дія магнітного поля на провідник зі струмом.
§ 13. Індукція магнітного поля. Потік магнітної індукції
§ 14. Сила Ампера. Сила Лоренца
Це цікаво знати
Задачі та вправи
§ 15. Магнітні властивості речовини. Магнітний запис інформації
Це цікаво знати
§ 16. Електромагнітна індукція. Закон електромагнітної індукції
Лабораторна робота № 3. Дослідження явища електромагнітної індукції
§ 17. Індуктивність. Енергія магнітного поля котушки зі струмом
Задачі та вправи
§ 18. Змінний струм. Генератор змінного струму
Це цікаво знати
§ 19. Трансформатор. Виробництво, передача та використання енергії електричного струму
Задачі та вправи
Перевірте свої знання
Контрольні запитання
Що я знаю і вмію робити
Тестові завдання
МЕХАНІЧНІ І ЕЛЕКТРОМАГНІТНІ КОЛИВАННЯ І ХВИЛІ
КОЛИВАННЯ і хвилі
§ 20. Коливальний рух. Період і частота коливань
§ 21. Гармонічні коливання
§ 22. Математичний маятник. Період коливань математичного маятника
Лабораторна робота № 4. Виготовлення маятника і визначення періоду його коливань
§ 23. Вільні коливання. Вимушені коливання. Резонанс
§ 24. Поширення механічних коливань у пружному середовищі.
Поперечні та поздовжні хвилі. Довжина хвилі
Задачі та вправи
§ 25. Коливальний контур. Виникнення електромагнітних коливань у коливальному контурі
§ 26. Гармонічні електромагнітні коливання. Частота власних коливань контуру
§ 27. Затухаючі та вимушені електромагнітні коливання. Резонанс
§ 28. Електромагнітне поле. Електромагнітні хвилі
Це цікаво знати
§ 29. Швидкість поширення, довжина, частота електромагнітної хвилі. Шкала електромагнітних хвиль
§ З0. Властивості електромагнітних хвиль та їх застосування
Задачі та вправи
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45
ОПТИКА І КВАНТОВА ФІЗИКА
ХВИЛЬОВА І КВАНТОВА ОПТИКА
§ 31. Розвиток поглядів на природу світла
§ 32. Поширення світла в різних середовищах. Явища на межі двох середовищ
Це цікаво знати
Задачі та вправи
§ 33. Інтерференція світла
§ 34. Дифракція світла
Лабораторна робота № 5. Спостереження інтерференції та дифракції світла .
§ 35. Поляризація світла. Поперечність світлових хвиль і електромагнітна теорія світла
Це цікаво знати
§ 36. Дисперсія світла
Задачі та вправи
§ 37. Розвиток квантової фізики. Гіпотеза Планка
§ 38. Фотон. Енергія, маса, імпульс фотона. Фотоелектричний ефект
§ 39. Застосування фотоефекту
§ 40. Люмінесценція
§ 41. Квантові генератори та їх застосування
§ 42. Корпускулярно-хвильовий дуалізм світла
Задачі та вправи
Перевірте свої знання
АТОМНА І ЯДЕРНА ФІЗИКА
Розділ 5. АТОМНА І ЯДЕРНА ФІЗИКА
§ 43. Історія вивчення атома
§ 44. Квантові постулати Бора
§ 45. Модель атома Гідрогену за Бором. Труднощі теорії Бора
§ 46. Спектроскоп. Спектральний аналіз
Це цікаво знати
Лабораторна робота № 6. Спостереження неперервного і лінійчастого спектрів речовини
§ 47. Рентгенівське випромінювання
Задачі та вправи
§ 48. Атомне ядро.