Разное

Українська мова 4 клас вправа 96 – Вправа 96 — 4 клас. Українська мова. Захарійчук

Українська мова 4 клас Вашуленко М С Вправи 95– 99 ГДЗ Відповіді 2015 рік » Допомога учням

Інші завдання дивись тут…

ВПРАВА  95. Попрацюйте разом! 1. Прочитайте. Доведіть, що це текст.

  Узагалі, золото — це дорогоцінний метал. Але є ще «чорне» і «біле золото».

  «Чорне золото» добувають у шахтах. «Біле золото» вирощують на полях.

   А коли в засушливу пору року в степах випадає рясний життєрадісний дощ, люди радіють і кажуть: «Золото падає з неба».

2. Поясніть, які іменники в тексті вжито в прямому, а які — в переносному значенні.

3. Наведіть власні приклади вживання іменників у прямому й переносному значеннях.

4. Усно проаналізуйте виділені слова в такій послідовності:

1. Аналізоване слово.

2. Частина мови.

3. Питання, на яке відповідає.

4. Назва істоти чи неістоти.

5. Власна чи загальна назва.

6. Значення, у якому вжито (пряме чи переносне).

7. Рід.

8. Число.

9. Слова, з якими пов’язане в реченні.

10. Член речення — головний чи другорядний.

ВІДПОВІДЬ.

2. Пряме знечення. Золото – дорогоцінний метал.

Переносне значення про вугілля.  «Чорне золото» добувають у шахтах.

Переносне значення про зернові. «Біле золото» вирощують на полях.

Переносне значення про дощ. Золото падає з неба. Життєрадісний дощ.

3. Золото – іменник, що?, неістоти, загальна назва, переносне, середній рід, однина, (що?) золото (яке?) чорне, підмет. Шахтах – іменник, у чому?, неістоти, загальна назва, пряме значення, жіночий рід, множина, (що роблять?) добувають (де?) у шахтах, другорядний член речення.  

 

ВПРАВА  96. 1. Прочитай. Користуючись підказкою, поданою в дужках, поясни значення слів.

Орел (птах і людина), океан (водний простір і будь-який великий простір).

2. Склади й запиши по двоє речень з кожним із поданих імен­ників, уживаючи їх у прямому та в переносному значеннях.

3. Підготуй усний опис птаха, зображеного на фотоілюстрації.

ВІДПОВІДЬ.

2. Орел – це великий птах. Пряме значення.

Наші герої – мужні орли. Переносне значення.

На нашій планеті є чотири океани. Пряме значення.

Серед степу хвилями гойдався океан золотої пшениці. Переносне значення.

3. Опис орла за картиною 

 

ВПРАВА  97. 1. Прочитай вірш. Добери до нього заголовок.

Небеса прозорі, як глибінь ріки.

Падають, як зорі, з явора листки.

А над полем нитка дзвонить, як струна.

Зажурилась квітка – чує сніг вона.        (Дмитро Павличко).

2. Випиши з вірша спочатку іменники, які у вірші вжито в однині, а потім — у множині. Познач закінчення. Поясни, як ти визначаєш число іменників.

3. Побудуй звукові моделі слів зі знаком м’якшення. Визнач, до яких частин мови вони належать.

ВІДПОВІДЬ.

1. Скоро зима. У чеканні зими. Пізня осінь.

2. Глибінь[], рік[и], явор[а], пол[ем], нитк[а], струн[а], квітк[а], сніг[].

    Небес[а], зор[і], листк[и].

3.Глибінь – букв 7, звуків 6, [г л и б і н’], [– – • | = •’ = ]

Падають – букв 7, звуків 7, [п а д а й у т’], [– •’ | – • | = • = ]

Дзвонить – букв 8, звуків 6, [дз в о н и т’], [– – •’ | – • = ]

Зажурилась – букв 10, звуків 9, [з а ж у р и л а с’], [– • | – • |– •’ |– • = ]

 

ВПРАВА  98.1. Прочитай вірш.

Коли на полі колоситься —

зернина в колосі, зерня;

виймають з печі — паляниця,

хлібець, хлібина, хлібеня:

ще кажуть — книш, бухан, буханка,

а хліб весільний — коровай.             (Дмитро Білоус).

2. Випиши виділені іменники за абеткою. Визнач їхні число й рід.

3. Назви споріднені слова, ужиті у вірші. Розбери їх за будовою.

ВІДПОВІДЬ.

2. Хлібеня (одн., с.р.), хлібець (одн., ч.р.), хлібина (одн., ж.р.).

3. Зернин[а], зерн[я]. Хліб[], хлібець[], хлібин[а], хлібен[я]. Бухан[], буханк[а]. Колос[ить]ся, колос[і].

 

ВПРАВА  99. 1. Прочитай і доповни речення словами з довідки. Поясни їхній зміст.

1. Мова — найважливіший засіб … . 2. Мова — … думки. 3. Мова — твій друг і…. 4. Мова — знаряддя … . 5. Мова — безцінний … народу. 6. Мова — цілюще народне ….

Слова для довідки: джерело, порадник, втілення, скарб, спілкування, пізнання.

2. Спиши речення. Зазнач у дужках число і рід іменників.

3. Усно наведи приклади інших висловлювань про мову.

ВІДПОВІДЬ.

 

1. Мова (одн., ж.р.) — найважливіший засіб (одн., ч.р.) спілкування (одн., с.р.). 2. Мова (одн., ж.р.) — втілення (одн., с.р.) думки (одн., ж.р.). 3. Мова (одн., ж.р.) — твій друг (одн., ч.р.) і порадник (одн., ч.р.). 4. Мова (одн., ж.р.) — знаряддя (одн., с.р.) пізнання (одн., с.р.). 5. Мова (одн., ж.р.) — безцінний скарб (одн., ч.р.) народу (одн., ч.р.). 6. Мова (одн., ж.р.) — цілюще народне джерело (одн., с.р.).

Інші завдання дивись тут…

8next.com

Українська мова 4 клас — конспекти уроків (за підручником М. С. Вашуленка) — 2015 рік



Українська мова 4 клас — конспекти уроків (за підручником М. С. Вашуленка) — 2015 рік — розробки уроків української мови



Матеріали для Нової української школи 1 клас — планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити

Українська мова 4 клас — конспекти уроків (за підручником М. С. Вашуленка) — 2015 рік

ОРІЄНТОВНИЙ КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН

УРОК 1 Мова — жива скарбниця історії народу. Неперервне поновлення словникового складу мови. Старі й нові слова в мові. (Вправи 1-7)

УРОК 2 Усне і писемне мовлення. Культура мовлення. (Вправи 8-11)

УРОК 3 Культура спілкування. (Вправи 12-17)

УРОК 4 Закріплення поняття про будову текстів різних типів. Тема і мета висловлювання. Заголовок. (Вправи 18-20)

УРОК 5 Слова, найважливіші для висловлення думки в реченні, тексті. Навчальний діалог. (Вправи 21-24)

УРОК 6 Спостереження над засобами зв’язку речень у тексті. Лексичні засоби зв’язку речень у тексті. Навчальний діалог. (Вправи 25-28)

УРОК 7 Поділ тексту на частини. Складання плану. Спостереження за роллю абзаців у тексті. (Вправи 29—32)

УРОК 8-9 Урок розвитку мовлення. Особливості змісту та побудови тексту-міркування. Наявність певного твердження, доказів та висновків. (Вправи 33—36)

УРОК 10 Особливості текстів-описів. Мета цих текстів. (Вправи 37-41)

УРОК 11 Робота над удосконаленням власного тексту. Вправляння у порівнянні художніх та науково-популярних описів. Контрольна робота: складання діалогу. (Вправи 42-45)

УРОК 12 Вправляння у написанні замітки до газети, листів (коментованих або індивідуальних). (Вправи 46-49)

УРОК 13 Види речень за метою висловлювання та інтонацією. (Вправи 50-53)

УРОК 14 Контрольна робота: диктант

УРОК 15 Аналіз контрольної роботи. Закріплення знань про основу речення. (Вправи 54-57)

УРОК 16-17 Урок розвитку мовлення. Встановлення зв’язку у реченнях. (Вправи 58-62)

УРОК 18 Поняття про однорідні члени речення. Головні і другорядні члени речення. (Вправи 63-65)

УРОК 19 Поєднання однорідних членів речення за допомогою сполучників. (Вправи 66-69)

УРОК 20 Закріплення знань про однорідні члени речення. Узагальнення знань за розділом. (Вправи 70-73)

УРОК 21 Контрольна робота з мовної теми «Мова і мовлення. Текст. Речення»

УРОК 22 Аналіз контрольної роботи. Слово. Значення слова. Багатозначні слова. (Вправи 74-78)

УРОК 23 Закріплення і узагальнення знань і вмінь про морфемну будову слова. (Вправи 79-83)

УРОК 24-25 Урок розвитку мовлення. Спостереження за словами — різними частинами мови та за службовими словами, до яких не можна поставити запитання. (Вправи 84-86)

УРОК 26 Повторення вивченого про іменник як частину мови. Розширення уявлення про лексичне значення іменника, слова з абстрактним значенням. (Вправи 87-91)

УРОК 27 Іменники-синоніми, іменники-антоніми, багатозначність окремих іменників. Пряме і переносне значення іменників. (Вправи 92-96)

УРОК 28 Число і рід іменників. (Вправи 97-99)

УРОК 29 Відмінювання іменників. (Вправи 100-106)

УРОК 30 Розрізнення відмінків іменників з однаковими закінченнями. (Вправи 107-110)

УРОК 31 Чергування кінцевих приголосних основи в іменниках різного роду в давальному і місцевому відмінках однини. (Вправи 111-115)

УРОК 32-33 Урок розвитку мовлення. Чергування голосних у коренях іменників жіночого та чоловічого роду в однині. (Вправи 116-120)

УРОК 34 Правопис закінчень іменників жіночого роду на -а (-я) в родовому відмінку однини. (Вправи 121-124)

УРОК 35 Правопис закінчень іменників чоловічого роду в родовому відмінку однини. (Вправи 125-128)

УРОК 36 Контрольна робота: письмовий переказ

РОК 37 Аналіз контрольної роботи. Правопис закінчень іменників жіночого і чоловічого роду в орудному відмінку однини. (Вправи 129-133)

УРОК 38 Правопис закінчень іменників чоловічого роду з основою на -р в орудному відмінку однини. (Вправи 134-136)

УРОК 39 Правопис закінчень іменників чоловічого ролу в давальному і місцевому відмінках однини. (Вправи 137-140)

УРОК 40-41 Урок розвитку мовлення. Правопис закінчень іменників у множині. Контрольна робота: аудіювання. Г. Вієру «Найкращі квіти». (Вправи 141-146)

УРОК 42 Уживання іменників із прийменниками в різних відмінках. Засвоєння літературних форм іменників у місцевому відмінку множини з прийменником по. (Вправи 147-150)

УРОК 43 Повторення вивченого про прикметник як частину мови. Спостереження за роллю прикметників у мовленні. (Вправи 151-154)

УРОК 44 Прикметники-антоніми та прикметники-синоніми. Уживання прикметників у прямому та переносному значеннях. (Вправи 155-159)

УРОК 45 Спостереження за вживанням прикметників у текстах різних стилів: художньому і науковому. (Вправи 160-162)

УРОК 46 Вправи на доцільне використання прикметників у мовленні. Спостереження за формами прикметників найвищого ступеня (без терміна, практично). (Вправи 163-167)

УРОК 47 Вправи на визначення роду і числа прикметників за іменниками. (Вправи 168-170)

УРОК 48-49 Урок розвитку мовлення. Спостереження за зв’язком прикметників з іменниками в реченнях. Узагальнення знань про змінювання прикметників за родами і числами. (Вправи 171-173)

УРОК 50 Контрольна робота: диктант

УРОК 52 Вправи на визначення відмінка прикметника у реченні за відмінком іменника. Контрольна робота: списування. (Вправи 179-181)

УРОК 53 Аналіз контрольної роботи. Спостереження за зміною закінчень у різних відмінкових формах. (Вправи 182-186)

УРОК 54 Вимова і правопис прикметників із суфіксами -ськ-, -зьк-, -цьк-. (Вправи 187-191)

УРОК 55 Уживання знака м’якшення перед закінченням прикметників. (Вправи 192-195)

УРОК 56-57 Урок розвитку мовлення. Спостереження за вживанням прикметників для всебічної характеристики предметів. Граматичний розбір прикметника у сполученні з іменником. (Вправи 196-201)

УРОК 58 Форми давального і місцевого відмінків однини прикметників жіночого роду. (Вправи 202-205)

УРОК 59 Відмінювання прикметників у множині. (Вправи 206-209)

УРОК 60 Вправи на вживання різних відмінкових форм прикметників у множині. (Вправи 210-212)

УРОК 61 Контрольна робота з мовної теми «Іменник. Прикметник»

УРОК 62 Аналіз контрольної роботи. Закріплення вивченого про прикметник. (Вчитель добирає матеріал до уроку самостійно.)

УРОК 63 Узагальнення і систематизація знань про прикметник. Спостереження за роллю прикметників у прислів’ях, загадках, засіванках. (Вправи 213-215)

УРОК 64-65 Урок розвитку мовлення. Поняття про числівник як частину мови. (Вправи 216-219)

УРОК 66 Спостереження за функціональною роллю числівників у реченні. (Вправи 220-223)

УРОК 67 Практичне засвоєння форм родового відмінка числівників 50-80. Питання до кількісних і порядкових числівників. (Вправи 224-226)

УРОК 68 Закріплення й узагальнення мовленнєвих умінь, пов’язаних з уживанням числівників. (Вправи 227-230)

УРОК 69 Займенник як частина мови, його основні ознаки. (Вправи 231-234)

УРОК 70-71 Урок розвитку мовлення. Особові займенники. Контрольна робота: усний твір. (Вправи 235-239)

УРОК 72 Спостереження за вживанням особових займенників у текстах. (Вправи 240-243)

УРОК 73 Відмінювання особових займенників. (Вправи 244-250)

УРОК 74 Уживання і написання займенників з прийменниками: форми орудного відмінка займенників 3-ої особи однини і множини. (Вправи 251-255)

УРОК 75 Основні ознаки займенника як частини мови. Роль займенників у текстах. Узагальнення знань і вмінь з теми «Займенник». (Вправи 256-260)

УРОК 76 Контрольна робота з мовної теми «Числівник. Займенник»

УРОК 77-78 Урок розвитку мовлення. Аналіз контрольної роботи. Повторення вивченого про дієслово. Загальне понятгя про дієслово як частину мови. Вправи 261-264

УРОК 79 Дієслова-синоніми, дієслова-антоніми. Вживання дієслів у прямому та переносному значеннях. (Вправи 265-269)

УРОК 80 Особливості речень з однорідними присудками. Контрольна робота: аудіювання. «Посієш вчинок — виросте звичка»; В. Оберемок «Колючі гості». (Вправи 270-274)

УРОК 81 Спостереження за роллю дієслів у текстах розповідного та описового характеру. (Вправи 275-278)

УРОК 82-83 Урок розвитку мовлення. Неозначена форма дієслова (початкова форма). Спостереження за вживанням неозначеної форми у приказках і прислів’ях. (Вправи 279-281)

УРОК 84 Час дієслова. Змінювання дієслів за часами. (Вправи 282-285)

УРОК 85 Контрольна робота: диктант

УРОК 86 Аналіз контрольної роботи. Число дієслова. Змінювання дієслів за часами. (Вправи 286-289)

УРОК 87 Дієслова теперішнього часу. Змінювання дієслів теперішнього часу за особами і числами. (Вправи 290-294)

УРОК 88-89 Урок розвитку мовлення. Дієслова майбутнього часу. Змінювання дієслів майбутнього часу за особами і числами. (Вправи 295-298)

УРОК 90 Спостереження за написанням закінчень дієслів 1-ої особи теперішнього і майбутнього часу. (Вправи 299-301)

УРОК 91 Спостереження за написанням закінчень дієслів 2-ої особи теперішнього і майбутнього часу. (Вправи 302-305)

УРОК 92 Правопис закінчень дієслів 3-ої особи теперішнього і майбутнього часу. (Вправи 306-309)

УРОК 93 Дієслова минулого часу. Змінювання дієслів минулого часу за родами (в однині) і числами. (Вправи 310-314)

УРОК 94-95 Урок розвитку мовлення. Дієслова на -ся, -сь (літературна вимова і правопис). (Вправи 315-318)

УРОК 96-97 Контрольна робота: письмовий твір. Аналіз контрольної роботи. Узагальнення знань і вмінь з теми «Дієслово». (Вправи 319-322)

УРОК 98 Поняття про прислівник як частину мови. Незмінність — основна ознака прислівників. (Вправи 323-325)

УРОК 99 Спостереження за роллю прислівників-синонімів у мовленні. (Вправи 326-328)

УРОК 100-101 Урок розвитку мовлення. Спостереження за роллю прислівників-антонімів y мовленні. (Вправи 329-3

УРОК 102 Однорідні другорядні члени речення, виражені прислівниками. Контрольна робота: списування. (Вправи 332-335)

УРОК 103 Аналіз контрольної роботи. Спостереження за вживанням у текстах однорідних членів речення, виражених прислівниками. (Вправи 336-338)

УРОК 104 Спостереження за роллю прислівників у художніх і науково-популярних текстах. (Вправи 339-341)

УРОК 105-106 Урок розвитку мовлення. Правопис найуживаніших прислівників. (Вправи 342-345)

УРОК 107 Контрольна робота з мовної теми «Дієслово. Прислівник»

УРОК 108 Аналіз контрольної роботи. Узагальнення знань і вмінь з теми «Прислівник». (Вправи 346-35

ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО У 1-4 КЛАСАХ

УРОК 109-112 Повторення вивченого за рік. (Вправи 351-358). Урок розвитку мовлення. Повторення вивченого за рік. (Вправи 359-362). Контрольна робота: диктант

УРОК 113-119 Аналіз контрольної роботи. Повторення і узагальнення вивченого матеріалу. Повторення вивченого за рік. (Вправи 363-373). Підсумкова контрольна робота. Державна підсумкова атестація (ДПА). Аналіз контрольної роботи. Повторення вивченого за рік. (Вправи 374-378). Підсумковий урок за рік. (Вправи 379-381)

ДОДАТКИ

ЛІТЕРАТУРА




загрузка…


Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов’язковим гіпертекстовим посилання на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2008-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.

subject.com.ua

Українська мова 4 клас Вашуленко М С Вправи 87 – 94 ГДЗ Відповіді 2015 рік » Допомога учням

Інші завдання дивись тут…

ВПРАВА 87. 1. Прочитай виразно вірш. 

Іменник любить називати 

завжди на ймення кожну річ: 

земля,  країна, сонце, мати, 

печаль і радість, день і ніч.   (Володимир Верховень).

2. Назви іменники, використані у віршованому тексті. Обґрунтуй свою думку.

3. Добери й запиши приклади іменників, дотримуючись такої послідовності: назви істот, назви неістот, власні назви, загальні назви.

87. ВІДПОВІДЬ.

1. Іменники: іменник, ймення, річ, земля, країна, сонце, мати, печаль, радість, день і ніч. Іменник — це частина мови, яка називає предмети і відповідає на питання хто? або що?

2. Назви істот: мати, лисеня, кошеня, син, сусід, родич. Назви неістот: камінь, ріка, стіл, папка. Власні назви: Микола, Шевченко, Карпати, Дніпро, «Кобзар». Загальні назви: ім’я, прізвище, гора, ріка, збірка.

 

ВПРАВА 88. Попрацюйте в парах! 1. Прочитайте правило. 

Іменник — це частина мови, яка називає предмети і відповідає на питання хто? або що? Іменники можуть бути назвами істот (хто?): син, лисиця і неістот (що?): день, прапор; загальними (річка , місто) і власними (Дніпро, Київ). Іменники належать до одного з родів: чоловічого (корінь), жіночого (палка), середнього (сонце). Змінюються за числами — однина (місто), множина (міста) і за питаннями — (хто?) тітка, (кого?) тітки, (кому?) тітці тощо. 

У науці про мову предметом називають усе те, до чого можна поставити питання: хто? (директор, учитель, школяр) або що? (життя, робота, навчання).

Наведіть власні приклади іменників.

2. Поставте запитання до правила. Дайте на них відповіді.

 

ВПРАВА 89. 1. Назви предмети, які тебе оточують. Доведи, чому названі тобою слова належать саме до іменників.

2. Прочитай характеристику предмета (підручника) і характеристику слова, яке називає цей предмет. Зверни увагу на розбіжність між предметом і словом, яке його називає.

   Предмет підручник являє собою книгу, за якою навчаються. Його виготовляють із паперу. За призначенням підручники бувають різними: з української мови, читання, математики, природознавства тощо.

   Слово підручник складається з дев’яти звуків, належить до іменника. Як іменник слово підручник має такі ознаки: чоловічий рід, здатність змінюватися за числами (підручник, підручники) та за питаннями: (що?) підручник, (чого?) підручника, (чому?) підручнику, (чим?) підручником, (у чому?) у підручнику. У реченні іменник може бути головним членом (найчастіше підметом) і другорядним.

3. Поясни, чому слова розум, добро, радість, щастя, любов належать до іменників. Склади й запиши речення з двома словами (на вибір).

89. ВІДПОВІДЬ.

(Що?) розум, добро, радість, щастя.

Людина має розум. Творіть добро! Подарунок завжди приносить радість. Щастя кожен розуміє по-своєму.

 

ВПРАВА 90. Попрацюйте разом! 1. Розгляньте таблицю. Візьміть до уваги ознаки, властиві іменникам, які вжиті в першому абзаці тексту попередньої вправи.






Іменник

Що

означає

На яке питання відповідає

Число

Рід

Яким є членом речення

підручник

предмет

що?

однина

чоловічий

підмет

Книгу

предмет

що?

однина

жіночий

другоряд­ ний член

Читання

предмет

з чого?

однина

середній

другоряд­ ний член

підручники

предмети

що?

множина

 

підмет

 

ВПРАВА 91. 1. Прочитай вірш. Назви іменники. Поясни, що вони називають.

Стежка, озеро, стіжок – 

все  у падолисті. 

І в гніздечку для пташок 

задрімав сухий листок, 

наче у колисці.                    (Вадим Скомаровський).

2. Випиши їх. Познач у дужках число і рід іменників.

3. Склади й запиши речення з трьома іменниками (на вибір).

91. ВІДПОВІДЬ.

Іменники називають предмети. Стежка (одн., ж.р.), озеро (одн., с.р.), стіжок (одн., ч.р.), у падолисті (одн., ч.р.), в гніздечку (одн., с.р.), пташок (мн.), листок (одн., ч.р.), у колисці (одн., ж.р.).  

Через ліс пролягла звивиста стежка. Влітку я відпочиваю на березі озера. Соловейко звив гніздечко для пташок. Сухий листок відірвався від гілки. Солодкі сни дивилось у колисці немовля.

                  

ВПРАВА 92. 1. Прочитай текст. Використай доречні іменники-синоніми з дужок.

2. Добери заголовок до тексту. Придумай кінцівку.

    Ось і знайомий ліс. Рівними (шеренгами, рядами, колонами) виструнчились зелені сосни. Поміж ними ростуть білокорі берізки, кремезні дубки, тремтливі осички.

   Навколо тихо-тихо. Тільки іноді з глибини лісу чути легкий (гуркіт, грюкання, стукіт) дятла та мелодійний свист (групи, табуна, зграї) синиць.

    Заглибившись у сосняк, знімаєте голчасту (скатертину, ковдру, покривало), і відкривається красивий оранжевий (картузик, брилик, шапка) рижика (За Олександром Пархоменком).

3. Запиши речення з дібраними іменниками. Зроби висновок про роль іменників-синонімів у мовленні.

92. ВІДПОВІДЬ.

                                  У сосняку.

    Ось і знайомий ліс. Рівними рядами виструнчились зелені сосни. Поміж ними ростуть білокорі берізки, кремезні дубки, тремтливі осички. 

    Навколо тихо-тихо. Тільки іноді з глибини лісу чути легкий стукіт дятла та мелодійний свист зграї синиць. Заглибившись у сосняк, знімаєте голчасту ковдру і відкривається красивий оранжевий брилик рижика. Їх тут багато-багато.

    З повними кошиками грибники повернуться додому. 

Іменники-синоніми – засоби увиразнення мовлення, вони дають  можливість вибрати найточніше, найвиразніше, найдоцільніше і найдоречніше слово. 

 

ВПРАВА  93. 1. Прочитай прислів’я і приказки. Поясни їхній зміст.

1. Чого в молодості навчишся, те на старість як знахідка. 2. Батьківщина мати, чужина мачуха. 3. Згода будує, а незгода руйнує, 4. Правдою цілий світ зійдеш, а неправдою ані до порога. 5. Лиха та радість, по котрій сум наступає. 6. Із самого початку думай, який буде кінець.

2. Випиши іменники-антоніми.

3. Зроби висновок про роль іменників-антонімів у реченнях. Перевір свій висновок за наведеною нижче інформацією.

93. ВІДПОВІДЬ.

Молодість – старість, Батьківщина – чужина, мати – мачуха, згода – незгода, правда – неправда, радість – сум, початок – кінець.

Іменники-антоніми – засоби увиразнення мовлення, вони допомагають яскравіше відобразити протилежні явища довкілля.

 

ВПРАВА  94. 1. Прочитай значення слова земля.

1. Третя від Сонця планета, яка обертається навколо своєї осі і навколо Сонця. 2. Верхній шар земної кори. 3. Речовина темно-бурого кольору, що є у складі земної кори. 4. Суша (на відміну від водяного простору). 5. Ґрунт для вирощування рослин. 6. Країна, край, держава.

2. Склади й запиши речення з іменником земля., уживаючи його в різних значеннях.

3. Поясни різні значення іменника сонце.

94. ВІДПОВІДЬ.

Місяць – супутник планети Земля. Чорнозем – родючий шар землі. Після довгого плавання моряки побачили землю. Земля у горшку вимагала поливу. Дорога серцю рідна земля. 

Тлумачення слова сонце. Сонце – 1. центральне небесне світило сонячної системи. 2. Відбиття, відображення чим-небудь або у чомусь цього небесного світила. 3. Світло й тепло, що випромінюються цим світилом. 4. Перен. про те (того), хто (що) є джерелом життя, втіхи, радості і т. ін. для когось. 5. Перен. те, що освітлює шлях, той, хто веде за собою. 6. Центральна планета інших планетних систем. 7. Гімнастична вправа на турніку. 

 

ХВИЛИНКА СПІЛКУВАННЯ.

— Здогадайся, де застосовують такий символ — @?

— Символ @ використовують в адресі електронної пошти.

— А що являє собою цей знак?

— Цей знак являє собою спіраль, закручену проти годинникової стрілки.

— Як ти думаєш, чому цей символ називають «собачкою» або «равликом»?

— Я думаю, що цей знак дістав такі назви через свою форму, схожу на цих тварин.

Інші завдання дивись тут… 

8next.com

Українська мова 4 клас Вашуленко М С Вправи 37 – 45 ГДЗ Відповіді 2015 рік » Допомога учням

Інші завдання дивись тут…

ВПРАВА 37. Попрацюйте разом! 1. Прочитайте текст. Доберіть до нього заголовок.

     Іде старець, увесь білий. Білий одяг, біле довге волосся, біла, як сніг, борода в нього. Легкий вітерець розвіває чуприну й бороду. У руці в нього палиця висока, з перехрестям угорі. Іде… Видно, що змучений — ледве ноги волочить… А очі в нього такі лагідні, така добрість б’є з них! (Антін Лотоцький).

2. Яка мета цього тексту? Які слова тексту допомогли вам уявити зовнішність людини?

37. ВІДПОВІДЬ.

1. ЗАГОЛОВОК. Старець. Мороз.

2. Це текст-опис. Його мета — описати зовнішність людини, тобто подати її словесний портрет.

Іде старець, увесь білий. Білий одяг, біле довге волосся, біла, як сніг, борода в нього. Легкий вітерець розвіває чуприну й бороду. У руці в нього палиця висока, з перехрестям угорі. Іде… Видно, що змучений — ледве ноги волочить… А очі в нього такі лагідні, така добрість б’є з них!

 

ВПРАВА 38. 1. Прочитай.

  У Наталочки очі як черешні, що вистигають у рясних полтавських садах. Великі, круглі, темні. І личко кругленьке, смаглявеньке. Дідусь так і називає її: «Моя черешенька!» (Оксана Іваненко).

2. Спробуй за цим описом намалювати вдома портрет Наталочки.

 

ВПРАВА 39. Склади текст-опис зовнішнього вигляду близької тобі людини (брата, сестри, товариша, подруги).

39. ВІДПОВІДЬ.

Опис зовнішнього вигляду моєї подруги Софійки. 

Опис зовнішнього вигляду моєї сестри. 

Опис зовнішнього вигляду мого товариша Андрійка. 

 

ВПРАВА 40. Попрацюйте в групах! 1. Прочитайте діалог. Доберіть заголовок.

Розмовляють двоє друзів.

— Кажуть, що кожна людина повинна залишити після себе добрий слід. Я вже знаю, що я зроблю. Як трохи підросту, то почну засаджувати деревами і кущами отой пустир. І там виросте гайок. А в тому гайку я побудую… Я ще не знаю, що саме збудую, але точно знаю, що там діти будуть влаштовувати фантастичні ігри…

— Е… Я ще про таке не думаю… Мені ще рано. Але я вже вмію змайструвати годівничку для птахів, шпаківню. Для цього треба… 

— …

2. Складіть і запишіть продовження діалогу — як можна змайструвати годівничку для птахів або шпаківню (на вибір).

40. ВІДПОВІДЬ.

Продовження діалогу — як можна змайструвати годівничку для птахів.

Продовження діалогу — як можна змайструвати шпаківню.

 

ВПРАВА 41. 1. Прочитай текст. Визнач, який це текст — розповідь чи опис.

    Закінчилося літо. З кожної гілочки на калині звисають грона. До калини часто навідуються птахи, які вже збираються у вирій. Птахи сідають на калину і дзьобають ягідки. А серед зими до калини прилетять снігурі і також будуть ласувати солодкими від морозу ягодами.

2. Поміркуй, як цей текст можна вдосконалити. За потреби скористайся підказкою: заміни слова, що повторюються, синонімами.

3. Запиши вдосконалений текст.

40. ВІДПОВІДЬ.

Закінчилося літо. З кожної гілочки на калині звисають грона. До дерева часто навідуються птахи, які вже збираються у вирій. Пернаті друзі сідають на калину і дзьобають ягідки. А серед зими до деревця прилетять снігурі і також будуть ласувати солодкими від морозу плодами.

 

ВПРАВА 42. 1. Прочитай текст.

ЗАТИШНА ГАЛЯВИНА.

    У темному великому лісі посеред непролазної гущавини примостилась невеличка затишна галявина. Росли тут кучеряві кущі ліщини, що вбиралися восени золотими горішками. Стояла горобина, з червоногарячими коралями на шиї. А попід ліщиною та навкруг порохнявих пеньків у зеленій траві жили громадою гриби.

   Поляна була в такій глушині, що ніхто з людей сюди не заходив. Тільки прибіжить іноді з гущавини зайчик та поскубе зеленої травиці. Прискаче сполохана козуля (косуля, сарна). Пристрибає спритна білочка поласувати смачними горішками (За Петром Козланюком).

2. Чи можна поміняти місцями абзаци? Якщо не можна, то чому?

3. Доведи, що слова великому, зеленому, пеньків написані правильно.

42. ВІДПОВІДЬ.

2. Якщо поміняти місцями не буде послідовного викладу думок.

3. Великому (бо велич), зеленому (бо зелень), пеньків (бо пень).

 

ВПРАВА 43.1. Прочитай текст. Визнач, яка його тема і головна думка.

                               ЯК ТВАРИНИ СПІЛКУЮТЬСЯ?

   Ніхто з вас, певне, і не підозрював, що тварини можуть спілкуватися. Вони контактують між собою за допомогою запахів, рухів тіла, голосу. Отже, у них є не один, а три способи розуміти одне одного. Звуки можуть відтворювати не тільки звірі, птахи, комахи, а й мешканці морських глибин.

  З народження кожна тварина володіє певною кількістю звуків. За допомогою їх вони вітаються, повідомляють про знайдену поживу, сигналізують про тривогу, задоволення.

     Звуки тварин дуже різні. Підраховано, наприклад, що голоси й пісні лише птахів мають майже чотириста відтінків (За Володимиром. Бондаренком).

2. Побудуй на основі цього тексту міркування на тему «Чи можуть тварини спілкуватися?».

43. ВІДПОВІДЬ.

1. ТЕМА: про способи спілкування тварин. ГОЛОВНА ДУМКА: заклик дізнаватися багато цікавого про життя тварин. 

2. ТЕКСТ-МІРКУВАННЯ на тему «Чи можуть тварини спілкуватися?».

     Спостерігаючи за поводженням тварин, часто виникає думка «Чи можуть тварини спілкуватися?».

     Звичайно, тварини спілкуються між собою. По-перше, вони можуть відтворювати звуки. Наприклад, співають птахи, гавкають собаки. По-друге, мешканці не тільки суші, а й морських глибин спілкуються між собою. Дельфіни, наприклад, послуговуються ультразвуком. По-третє, за допомогою тваринної мови вони вітаються, повідомляють про знайдену поживу, сигналізують про тривогу, задоволення. По-четверте, за допомогою запаху, наприклад тварини-мами впізнають своїх дитинчат. 

     Науковці довели, що у тварин є аж три способи розуміти один одного. Це запахи, рухи тіла та голос.

 

ВПРАВА 44. Попрацюйте разом! 1. Прочитайте і порівняйте два описи рослини.

1. Ромашка — трав’яниста рослина родини складноцвітих із дуже розгалуженими стеблами й суцвіттями — кошиками, на краях яких розміщені білі квітки, а в середині — жовті.

    Цвіте з травня до жовтня. Росте на городах, біля доріг, жител, на пустирях.

2. У зеленому затишному храмі, вся переплетена золотими нитями сонця, на високому гінкому стебельці росла лугова цариця — ромашка. Це, мабуть, була найпрекрасніша в світі квіточка: рівна, висока, із сумно нахиленою набік яскраво-жовтою, у білих ніжних прозорих пелюсточках голівкою, ще й зверху прикроплена дрібною, як вістря стальної голки, росичкою (Григір Тютюнник).

2. Простежте, у якому тексті прикметники та інші частини мови вжито в прямому і переносному значеннях, а в якому — тільки в прямому.

3. Відшукайте приклади художніх і наукових текстів у підручниках з читання, природознавства. Поясніть, яку роль у цих текстах відіграють прикметники.

44. ВІДПОВІДЬ.

У другому тексті прикметники та інші частини мови вжито в прямому і переносному значеннях, а в першому — тільки в прямому

У зеленому затишному храмі (зелена природа), переплетена золотими нитями сонця (жовта), лугова цариця (ромашка), сумно нахиленою (похиленою), прикроплена дрібною росичкою (з краплинкою роси).

 

ВПРАВА 45. 1. Прочитай записи, зроблені Максимом під час екскурсії до парку.












простора галявина

тиша

прив’яла трава

шелестить

притихла берізка

дятел

пожовкле листя

стукіт

дощові краплини, як сльози

сорока-білобока

стрекоче

2. У якому творі Максим хотів використати свої записи? Назви його. Напиши й ти такий твір. Використай у ньому Максимові записи і власні спостереження.

45. ВІДПОВІДЬ.

У творі-описі Максим хотів використати свої записи.

                                      Екскурсія до парку.

Інші завдання дивись тут…

 

8next.com

Українська мова 4 клас Вашуленко М С Вправи 66 – 73 ГДЗ Відповіді 2015 рік » Допомога учням

Інші завдання дивись тут…

ВПРАВА 66. 1. Прочитай вірш і прислів’я. Зверни увагу, як поєднані однорідні члени речення.

1. Дві хмароньки пливли кудись 

в убранні золотім 

і мовчки зупинилися 

над краєм чарівним.

Річки ясні жемчужились (виблискували, як перли), 

шуміли і пливли. 

Лани зливались з луками, 

пахтіли і цвіли.                 (Олександр Олесь).

2. Навчання — нелегка праця, але дуже потрібна.

3. Не одяг прикрашає людину, а розум.

66. ВІДПОВІДЬ.

Однорідні члени речення поєднують за допомогою сполучників (й), та, а, але, проте та ін. Між двома однорідними членами перед сполучником і (й), та кому не ставлять. Перед сполучниками а, але кому ставлять завжди.

 

ВПРАВА 67. 1. Прочитай текст. Добери заголовок.

   Ми — українці. Мова наша — українська. Це мова, якою ми розмовляємо й думаємо, без якої не мислимо свого життя. Вона прекрасна, багата і мелодійна. За цими ознаками українську мову порівнюють з італійською. Тому не дивно, що нашу мову називають солов’їною.

2. Спиши. Підкресли однорідні члени в четвертому реченні. Поясни, як вони між собою поєднані.

67. ВІДПОВІДЬ.

1. ЗАГОЛОВОК: «Українська мова».

2. Ми — українці. Мова наша — українська. Це мова, якою ми розмовляємо й думаємо, без якої не мислимо свого життя. Вона прекрасна, багата і мелодійна. За цими ознаками українську мову порівнюють з італійською. Тому не дивно, що нашу мову називають солов’їною.

 

ВПРАВА 68. 1. За допомогою сполучників та інтонації перелічування усно об’єднай речення кожної групи в одне так, щоб не повторювались ті самі слова.

1. У нічному небі яскраво світять зорі.

У нічному небі яскраво світить місяць.

2. Я дуже люблю Україну. Я дуже люблю рідний край. Я дуже люблю свою родину.

2. Запиши утворені речення. Підкресли однорідні члени.

68. ВІДПОВІДЬ.

У нічному небі яскраво світять місяць і зорі. Я дуже люблю Україну, рідний край і свою родину.

 

ВПРАВА 69.1. Учися читати інтонаційно правильно! Керуйся правилом.

1. Ця весела, рухлива і голосиста пташка годується насінням ялини. 2. Пташки дуже охайні. Кожну пір’їнку дзьобом перебирають, розправляють. 3. Упав шуліка, але не вполював синицю. 4. Олег змайстрував годівницю для птахів і повісив на дереві.

2. Спиши. У першому й останньому реченнях підкресли головні та другорядні члени.

3. Поясни написання слів пір’їнку, розправляють.

69. ВІДПОВІДЬ.

2. Ця весела, рухлива і голосиста пташка годується насінням ялини. Пташки дуже охайні. Кожну пір’їнку дзьобом перебирають, розправляють. Упав шуліка, але не вполював синицю. Олег змайстрував годівницю для птахів і повісив на дереві.

3. Пір’інку (апостроф), розправляють (написання префікса роз-)

 

ВПРАВА 70. 1. Прочитай текст. Добери до нього заголовок.

   Знання допомагають сьогодні людині спускатися на дно океану і проникати в космічні глибини. Знання допомагають винаходити нові й нові машини, щоб важка праця ставала легкою й цікавою.

   Без знань не можна стати гарним працівником. Навчання — подорож у світ знань, світ чарівний і безмежний.

2. Випиши речення з однорідними членами.

3. Якими сполучниками поєднані однорідні члени і як їх треба читати?

4. Добери синоніми до виділених слів.

70. ВІДПОВІДЬ.

1. ЗАГОЛОВОК: «Для чого потрібні знання?», «Знання – це сила».

2.  Знання допомагають сьогодні людині спускатися на дно океану і проникати в космічні глибини. Знання допомагають винаходити нові й нові машини, щоб важка праця ставала легкою й цікавою. Навчання подорож у світ знань, світ чарівний і безмежний.

3. Якщо однорідні члени речення поєднані сполучниками і (й), та, їх вимовляємо з перелічувальною інтонацією. Якщо однорідні члени речення поєднані сполучниками а, але, проте, їх вимовляємо з інтонацією протиставлення: перший однорідний член вимовляємо з підвищенням голосу, а другий — зі зниженням. 

4. Чарівний – чарівливий, принадний, привабливий, магічний, чародійний, чарівничий, урочий, чародійський, гарний. 

Безмежний — вичерпний, незмірний, безкрайній, безкраїй.

 

ВПРАВА 71. 1. Прочитай листа відомого литовського письменника до українських школярів.

                         МОЛОДІ МОЇ УКРАЇНСЬКІ ДРУЗІ! 

   Любіть усе, що красиве й прекрасне, — природу, працю, поезію, живопис, спорт, музику. Прекрасне допомагає людині жити, працювати, цінувати дружбу, любити своїх товаришів, свою Батьківщину, будувати життя, допомагає стати справжньою людиною.

    Я хочу, щоб Ви дружили з литовськими дітьми, відвідували мій Неманський край. Учіться дружити між собою з ранніх років.

   Дружба робить нас багатшими, облагороджує, олюднює. Бажаю Вам успіхів і щастя! (Едуардас Межелайтіс).

2. До чого автор листа закликає українських школярів? Які міркування висловлено в листі? Запиши двоє останніх речень тексту. Підкресли в них однорідні члени речень.

3. Випиши речення з однорідними членами. Навчися читати їх із правильною інтонацією.

4. Поміркуй, що спільного в будові виділених слів. Добери або знайди в словнику інші слова з таким самим префіксом.

71. ВІДПОВІДЬ.

2. Міркування. Прекрасне допомагає людині жити, працювати, цінувати дружбу, любити своїх товаришів, свою Батьківщину, будувати життя, допомагає стати справжньою людиною. Дружба робить нас багатшими, облагороджує, олюднює.

Дружба робить нас багатшими, облагороджує, олюднює. Бажаю Вам успіхів і щастя!

3. Любіть усе, що красиве й прекрасне, — природу, працю, поезію, живопис, спорт, музику. Прекрасне допомагає людині жити, працювати, цінувати дружбу, любити своїх товаришів, свою Батьківщину, будувати життя, допомагає стати справжньою людиною. Я хочу, щоб Ви дружили з литовськими дітьми, відвідували мій Неманський край. Дружба робить нас багатшими, облагороджує, олюднює. Бажаю Вам успіхів і щастя!

4. Однаковий префікс о-. Отоваритися, обігнати, оголити, оплакувати, окликнути, одомашнений, окупний. 

 

ВПРАВА 72. 1. Прочитай вірш. Добери до нього заголовок. Знайди синоніми.

Вечір… Гори в млі, 

в золоті вершини… 

А під ними ллється десь 

пісня України.

 

Гасне вечір… 

Сон обняв гори і долини… 

А між горами літа 

пісня України.

 

Ніч давно… Заснуло все… 

Тільки море плине, 

та щебече понад ним 

пісня України.            (Олександр Олесь)

2. Порівняй вимову і написання слова ллється. Назви в ньому всі звуки.

3. У другій строфі знайди однорідні члени речення. Як вони пов’язані?

72. ВІДПОВІДІ.

1. ЗАГОЛОВОК: «Українська пісня», «Пісня України». Пісня ллється, літа, щебече.

2. Вимовляємо  [л’: е ц’: а], пишем ллється.

3. Сон обняв (що?) гори і долини (пов’язані сполучником і).

 

ВПРАВА 73. 1. Прочитай речення з однорідними членами і спиши.

   Читання, музика, танці, туризм, рукоділля, малювання це захоплення людини. Вони збагачують її духовний світ, спонукають до творчості, пізнання нового. Дуже часто захоплення переростають в уподобання всього життя і стають професією людини.

2. Розглянь фотоілюстрації. Склади за ними речення з однорідними членами. Запиши їх.

3. Навчися читати речення з перелічувальною інтонацією.

73. ВІДПОВІДЬ.

2. Андрій і Миколка малюють натюрморт. Софійка і Андрійко відвідують секцію карате. Батько та син ліплять глиняний посуд. Перед очима хлопця відкрилась чудова панорама: озеро, ліс, поле.

Інші завдання дивись тут…

 

8next.com

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *